Папа: Пильність в очікуванні Господа означає уважність до потреб ближнього

«Людина, що чуває – це та, яка серед гамору світу не піддається розсіяності чи поверховості, але живе свідомо й повноцінно, звернувши свою турботу, насамперед, на інших», – сказав Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 3 грудня 2017 р., першу неділю Адвенту, Христовий заклик чувати й бути уважними, очікуючи Його приходу.

«Сьогодні, – сказав Святіший Отець, – розпочинаємо Адвентову мандрівку, яка завершиться Різдвом. Адвент – це час, даний нам для того, щоби прийняти Господа, Який виходить нам назустріч, а також для того, аби перевірити, наскільки ми прагнемо Бога, щоб звернути наш погляд уперед та приготувати нас до приходу Христа. Він повернеться до нас у святі Різдва, коли спогадуватимемо Його історичний прихід у смиренні людського стану; Він приходить до нас кожного разу, коли ми готові прийняти Його, та знову прийде наприкінці віків, щоб “судити живих і мертвих”. Тому ми повинні постійно чувати та очікувати Господа з надією Його зустріти».

Як зауважив Наступник святого Петра, в Євангелії Ісус заохочує нас вважати та чувати, щоб бути готовими прийняти Його в час Його повернення. Він пояснив, що людина, яка чуває, не піддається гаморові світу та є уважною до інших людей. «З таким наставленням ми звертаємо увагу на сльози й потреби ближнього та можемо розгледіти його людські й духовні вміння та якості», – сказав Папа, додаючи:

«Уважна людина також звертає свій погляд на світ, намагаючись протистояти байдужості й жорстокості, що існують в ньому, та втішаючись скарбами прекрасного, які також в ньому існують та оберігаються. Мова йде про те, щоб мати погляд зрозуміння, щоб розпізнавати як нужди і бідність окремих людей і суспільства, так і багатство, яке приховується в малих щоденних речах, саме там, де їх поставив Господь».

За словами Святішого Отця, «пильна особа» – це також та, яка прийняла запрошення чувати, тобто, «не піддається оспалості знеохочення, відчаю, розчарування», відкидаючи, одночасно, «спокуси різних форм суєтності, якими багатий світ», і які, часто, відбирають особистий та родинний час і спокій. Це також означає залишатися вірними Господньому покликанню, адже Він «вказує нам правильний шлях, дорогу віри й любові», в той час, як ми «шукаємо своє щастя деінде».

«Бути уважними та пильними є передумовою для того, аби перестати “блукати далеко від Господніх стежок”, будучи загубленими в своїх гріхах та невірності; бути уважними та чуйними є передумовою для того, щоб дозволити Богові втрутитися в наше життя, щоб завдяки Його присутності, сповненій доброти й ніжності, повернути йому сенс і цінність», – підсумував Святіший Отець, побажавши: «Нехай же Пресвята Марія, приклад очікування Бога та ікона чуйності, провадить нас зустрічі зі Своїм Сином Ісусом, оживляючи нашу любов до Нього».

Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа пригадав, що напередодні повернувся з Апостольської подорожі до М’янми і Бангладеш, дякуючи всім, хто супроводжував його своїми молитвами. Святіший Отець також запевнив свої молитви «за народ Гондурасу, щоб він зумів мирно подолати актуальний період труднощів».

Джерело – uk.radiovaticana.va