Папа: Безкорисливість Божого спасіння відчиняє двері іншим

Нехай же Господь дасть нам пам’ять про «безкорисливість» спасіння та про Божу близькість і конкретність діл милосердя, яких Він від нас очікує. Таке побажання прозвучало з уст Папи Франциска під час ранкової проповіді в каплиці «Дому святої Марти» у четвер, 19 жовтня 2017 року. Він зазначив, що саме тоді ми станемо людьми, здатними «відчиняти двері» для себе і для ближніх.

До цих роздумів Святішого Отця спонукав євангельський уривок, в якому розповідалося про те, як Ісус докоряв книжникам і фарисеям, які вважали себе праведними. Спаситель звинуватив їх у тому, що вони «забрали собі ключ пізнання», однак, не лише самі не увійшли до Божого царства, але й завадили іншим.

«Забрати здатність розуміння Божого об’явлення, розуміння Божого серця, розуміння Божого спасіння – отого ключа розуміння, є, можемо сказати, серйозним занедбанням. Адже тоді забуваємо про безкорисливість спасіння, про Божу близькість і милосердя», – мовив проповідник, пояснюючи, що самі ті, які забувають про безкорисливість спасіння і є тими, хто «забрав ключ пізнання».

Отож, такі люди забувають про те, що безкорислива ініціатива спасти нас належить Богові. Вони стають на боці закону, вважаючи спасіння досяжним через «купу приписів». Але тоді вони «не отримують сили Божої справедливості». Закон же, як пояснив Святіший Отець, повинен бути «відповіддю на безкорисливу любов Господа Бога», Який проявив ініціативу нас спасти. Тож «забуваючи про безкорисливість спасіння», втрачаємо і «ключ розуміння».

«Для них Бог є Тим, хто встановив закон. Але це не є Бог об’явлення. Бог об’явлення – це Бог, Який приєднався до нашої мандрівки, від Авраама до Ісуса Христа, Бог прямує вперед поруч зі Своїм людом. І коли втрачаємо близькість цих стосунків з Богом, то впадаємо у цю приглушену ментальність, яка вірить у самодостатність спасіння шляхом виконання закону», – сказав Папа, зазначаючи, що коли бракує близькості з Богом, бракує молитви, тоді не можна навчати доктрину чи займатися богослов’ям, яке завжди «звершується на колінах»

Далі Святіший Отець пригадав, що Господня близькість досягає своєї вершини у розп’ятті Ісуса Христа, так що всі ми виправдані Христовою кров’ю, як про це писав святий Павло. Ось чому діла милосердя є мірилом сповнення закону, бо через них доторкаємося Христового тіла, «доторкаємося Христа, Який тілесно або духовно страждає» в нашому ближньому.

Папа також перестеріг, що коли губиться цей «ключ пізнання», то існує загроза скотитися навіть до корупції. Врешті, він також вказав на відповідальність сучасних пастирів у Церкві, аби вони не поводилися так, як фарисеї та книжники, замикаючи двері Божого царства для себе і для інших, наприклад, відмовляючись охристити дитину, якщо батьки не перебувають у канонічному подружньому зв’язку.

«Такі речі трапляються також і сьогодні. Фарисеї, законовчителі не належать лише до тих часів, також і сьогодні їх є багато. Тому необхідно молитися за нас, пастирів. Молитися за те, щоб ми не губили ключів пізнання і не замикали дверей царства собі та людям, які хочуть увійти».

Джерело – uk.radiovaticana.va