Слугиня Божа Єлизавета Роза Чацька
Слугиня Божа Матір Єлизавета Роза Чацька народилась в 1876 році у Білій Церкві на Україні.
У двадцять два роки вона втратила зір.
В 1910 році Роза Чацька заснувала у Варшаві Товариство опіки над незрячими. Вона організувала майстерні, де на верстатах працювали дорослі незрячі, дитячий садок, школу, брайлівську бібліотеку, а також відділ опіки над незрячими вдома. У 1915 – 1918 роках внаслідок воєнних дій Роза Чацька була відрізана від Варшави. Три роки Роза провела в Житомирі. Цей період став для неї часом особливих реколекцій (духовних вправ). Тут вона утвердилася в намірі створити нове згромадження. 15 серпня 1917 року з дозволу Луцько-Житомирського єпископі вона приносить монаші обітниці, приймаючи нове ім’я «сестра Єлизавета від Розп’яття Господа Ісуса».
в 1918 році Матір Єлизавета повернулася до Варшави і розпочала створення Згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста.
у 1922 обидві установи – Товариство опіки та Згромадження Сестер Францисканок – розпочали організовувати своє служіння незрячим у Лясках біля Варшави – у невеликому селищі, розташованому на відстані 20 км від столиці.
Зараз Ляски – це найбільший навчальний і виховний осередок, що охоплює незрячих дітей і молодь Польщі. Історія життя Матері Єлизавети, викарбувана у її справі, не давала би ще повного уявлення про красу її особистості, коли б не той факт, що це Бог постав на її дорозі, а вона Його розпізнала і пішла за Ним. Господь Бог був головною силою її діяльності.
Втрату зору Роза сприйняла як знак особистого життєвого покликання, покірно піддаючись розпорядженням Божого Провидіння. Вона була людиною молитви, глибокої віри і довір’я. Матір Єлизавета залишила заповіт, щоб її справа, зроджена з Божого натхнення, була «від Бога і для Бога».
Будучи слабкою фізично, незряча, надзвичайно вразлива – в реалізації свого покликання була богатирем духа.
У своєму родинному домі Роза отримала всебічну та ґрунтовну освіту і мала чітку ієрархію цінностей. Духовно красива, вона несла світло і духовно, і фізично незрячим. Матір Єлизавета виховала багато видатних незрячих, відкрила дорогу до повного розвитку тисячам незрячих дітей.
Свою справу Матір Єлизавета будувала на тісній співпраці сестер з незрячими і мирянами. Вона була готовою віддати власне життя за всіх, кому служила. Вміла розпізнавати Божу волю не лише у власно житті, але й у житті інших людей. Існувало переконання, що завдяки молитвам матері Єлизавети успішно вирішуються тяжкі проблеми, а також бувають випадки зцілень.
Незрячий вихованець до Матері Єлизавети:
«Любимо Тебе, бо ти навчила нас любити Бога понад усе, о Твоє життя було любов’ю та жертвою… Ти навчила нас розуміти сенс життя, сенс який всі справи скеровує до однієї мети… Дякуємо, що Ти своїм тяжким життям створювала умови для життя нам, незрячим.»
У двадцяті роки ХХ століття для співпраці з Матір’ю на її прохання був направлений духовною владою о. Владислав Корнілович, котрий злучив до справи незрячих кількох молодих творчих людей і разом з ними започаткував декілька апостольських осередків. Ці дві харизматичні особистості: Єлизавета Роза Чацька та о. Владислав Корнілович – творять справу Лясок, пізніше названу «Тріуно» — на честь Пресвятої Трійці.
Під кінець п’ятдесятих років Матір Єлизавета важко хворіла, багато страждала протягом 10 років. Померла 15 травня 1961 року за свідченням багатьох у стані святості. Зараз у Римі триває беатифікаційний процес матері Єлизавети Рози Чацької.
Молитва про беатифікацію слугині Божої Матері Єлизавети Чацької
Боже, Джерело всілякої святості. Ти покликав осліплу Матір Єлизавету до служіння Тобі в незрячих духовно й фізично, дарував їй мужність нести хрест для винагородження за духовну сліпоту людей і дав їй благодать заснувати в Церкві нову чернечу родину, сподоби вознести її на вівтарі, а нам, за її заступництвом, даруй благодать…, про яку з покорою й надією просимо Тебе для більшої прослави Пресвятої Трійці. Амінь.
Джерело – old.janzdukli.org.ua
Завантажується ...