«…чи ти бачив Хрест, на якому Син Божий вмирав.»
Хресна Дорога у Рахові

«Ми крокуємо земними стежками. Прямуємо за Ісусом. Прагнемо наслідувати нашого Спасителя, уподібнюючись Йому і жити вірою у живому пізнанні нашого Господа, заохочуючи усіх до любові і добрих справ, щоб разом крокувати до Небесного царства,» – такими словами розпочалася «Хресна дорога» у маленькому, мальовничому містечку розташованому між горами над Тисою. Стало доброю традицією щороку у Вербну неділю проходити Хресну Дорогу містом. Це молитва, що спонукає нас до глибоких роздумів над муками Ісуса Христа. Цей духовний скарб переносить нас думками у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса на смерть. Це свідоцтво вічної незгасаючої любові Христа до нас, адже Він пролив свою невинну Кров за ради нашого спасіння.

Проходячи Хресну дорогу кожен старається забути власні клопоти і пережити разом із Христом тяжку годину.

Та цього року Хресна дорога була особливою – театралізованою. Неможливо було стримувати сліз, вони самі лилися по обличчях всіх присутніх. Навіть тепер коли згадую про це дійство, серце стискається від жалю, а на очі навертаються сльози. Роздуми на кожному стоянні були настільки реалістичними, що мені здалося, я йду вуличками Єрусалиму, крок за кроком підіймаюся за Ісусом на гору Голгофу і відчуваю кожне Його падіння і біль у серці.

Вже не вперше переконуюсь, що молитва і роздуми над Хресною дорогою творять дива і приносять у душу благодать, спокій та умиротворення, що є необхідним для людської душі.

Велике спасибі декану та настоятелю Рахівської римсько-католицької церкви о. Ласло Микуляку за ідею та зміст Хресної дороги, а також молоді римсько-католицької громади за чудове театралізоване виконання. Єдність показу, музики і тексту посилювали загальне враження. Всі присутні пройнялись побаченим і почутим.   

Елла Сойка,
Рахів

[imagesizer path=”images/stories/hresna-rachiv-2016″ width=”150″ class=”imgsizer”]