Завершення Року Богопосвяченого Життя у Мукачівській Дієцезії
Урочистою Месою у Шенборні з нагоди свята Стрітення Господнього у Мукачівській Дієцезії було завершено Рік Богопосвяченого Життя. Очолив богослужіння єпископ-ординарій Антал Майнек. Оскільки у день свята кожен священик має служби на своїх парафіях, то дієцезійна зустріч духовенства та мирян відбулася у понеділок, 1 лютого. На цей день був запрошений зі Словаччини о. Сворад Дуда ОР, котрий виголосив проповідь, а також провів конференцію для зібраних після Меси.
Розпочалось богослужіння посвяченням свічок та урочистим входом із запаленими свічками.
У проповіді о. Сворад звернув погляд на тематику цього року в нашій дієцезії, а саме на постать святого Мартина з міста Тур. Проповідник пригадав усім відомішу історію про плащ, яким поділився святий. І як тієї ж ночі йому приснився Христос, що всім навколо говорив: «Це Мартин одягнув мене сьогодні у плащ!». Порівнюючи життя святого з теперішнім християнством, о. Сворад підкреслив досвід Мартина, котрий насамперед зрозумів, що «віра повинна пронизувати все життя, бо належу Господу Ісусу, бо люблю Його, бо вдячний йому за все і цей досвід потрібно передавати далі, ділитися ним з ближніми».
«Мартин – перший святий ранньої Церкви, який помер не мученицькою смертю, – наголосив проповідник. – Помер у повноті своїх днів, маючи 80 років. ДО того часу для християн було природнім, що святими є ті люди, які віддали своє життя за віру. За життя Мартина переслідування вже скінчилося. Та мало бути у ньому щось привабливе, щось Боже і це вже за життя, що всі знали про те, що став святи і без того, що пролив свою кров за віру».
На завершення проповідник заохотив щоб для нас стало властивим те, що було характерним для нашого покровителя – щирі стосунки з Богом, будування єдності, братерства та взаємного милосердя. «Молімося за його заступництвом, просімо його про допомогу, щоб могли наслідувати його,» – закінчив о. Сворад Дуда.
Перед принесенням дарів відбулося відновлення обітниць угорською та українською мовами. Месу супроводжував спів сестер Ордену св. Йосифа з Павшина.
Після благословення єпископ-ординарій подякував о. Петру Жарковському за гідне, довготривале служіння на благо Церкви у Мукачівській дієцезії та подарував йому на згадку медальйон, що був відчеканений у Ювілейному 1933 році, на якому зображено святого апостола Петра.
Під час Служби Божої біля вівтаря був образ та реліквії святого Шарбеля, що впродовж січня подорожував парафіями дієцезії. На завершення Року Богопосвяченого Життя всі присутні занесли молитву до Бога за заступництвом святого монаха-мароніта перед Пресвятими Дарами.
«Тіло не може без хліба, а душа без прощення,» – розпочав конференцію о. Сворад. Під час якої зосередив увагу на пробаченні як одному з актів милосердя у цьому Ювілейному році Милосердя.
«Прощаючи, найбільше наближаємось до Бога. Ніщо нас не зробить такими подібними до Господа, як милосердне пробачення,» – заглибившись у роздуми сказав отець та завершив конференцію словами молитви: «Просимо Тебе прости нам, Господи, як і ми прощаємо своїм братам.»
Тетяна Решетар
[imagesizer path=”images/stories/rikzhittya-2016″ width=”180″ class=”imgsizer”]
Завантажується ...