25 річниця відродження храму

15 серпня 2015 року римо-католицька громада мальовничого  села Клячанова Мукачівського району святкувала 25-річчя відродження храму Внебовзяття Діви Марії. І небо, і паломники, які прийшли розділити нашу радість – все «кричало» від невимовної радості, яка таїлася у серці кожного з нас. Хор доносив  молитви вірників  до кожного куточка нашого села.

Благовісні дзвони з самого ранку сповіщали своїх вірників про Великий День. На подвір’ї був спеціально встановлений вівтар, який прикрасили вінком з різних трав, квітів та зілля, а в кінці меси був освячений, адже в цей день освячували вінки з квітів та лікарських трав, надавав цій події ще більшої урочистості. На вівтарі виразно майоріла ювілейна дата – 25, оздоблена трояндами. Поруч з вівтарем статуя Діви Марії, яка з любов’ю пригортала вірників до свого материнського серця. Подвір’я  церкви заповнено вірниками і запрошеними гостями.
Бій дзвіниці сповістив про початок урочистої Літургії, яку целебрував єпископ-ординарій Мукачівської дієцезії  Антал Майнек. Разом з ним концелебрували: о. Петро Жарковський, о. Франциск Ботвіна, о. Павло Шевчук, о. Андрій Немченко, який приїхав з Рави Руської на нашу урочистість, о. Михайло Кравчук, настоятель греко-католицької  громади.
Отець Петро проголосив проповідь, яка перенесла нас у 1989 рік:
«Комуністичний режим приніс багато шкоди, руйнувань, закриття та перетворень храмів у музеї атеїзму, склади. Та незважаючи  на всі ці труднощі наш храм був збережений, хоча його також хотіли відібрати і використати як складське приміщення. Дякуючи вірниці, Ковач Єлизаветі, яка, нажаль, вже відійшла до вічності, її мужності, її працелюбності та молитві храм залишився храмом. Пані Єлизавета довгий час переховувала ключі від церкви. Щодня молилася в храмі, просячи Бога та Небесну Матір про допомогу, дбала про зовнішній та внутрішній вигляд костелу.    
Після тривалих переслідувань в 1989 році почалося відродження храмів. Двоє вірників римо-католицької громади Турі Ілля та Добош Йосип дізналися про молодого священика, який вже працював і проживав у с. Середнє, а саме о. Петра Жарковського. Вони разом почали вирішувати це питання. З Божою допомогою та добрими людьми вони відновили храм. У 1990 році єпископ Павло Гніліца був спеціально запрошений з Риму на цю визначну подію та освятив повернений храм.»
За 25 років храм добудовувався, удосконалювався, прикрашався і плекався в любові парафіян, священників, сестер монахинь і просто небайдужих людей. Це наш спільний ювілей, кожного члена громади, від новохрещеного до помираючого у римо-католицькій вірі, бо храм Божий – це люд вірний.
Господь настановив пастирів, щоб дбали про свою отару. Дякуємо за розвиток парафії насамперед Богу Всемогутньому, що послам нам, кожного у свій час. За те, що вони підносили нашу духовність, готували молоді сім’ї до вінчання, а дітей – до першого святого причастя: це о. Петро Жарковський, о. Андрій Немченко, о. Роджер Мулярчик, о. Флоріан Кравенський, о. Полікарп Стрелківський, о. Ісаак Гандерек, о. Володимир Свідерський, о. Бенедикт Щербан, о. Амброзій Байчі, якого Бог забрав до вічності, о. Франциск Ботвіна, о. Павло Шевчук.
Вірними помічницями у справах катехизації, підготовці до проведення Служб Божих були і є наші сестрички. У різні роки і за різними термінами працювали: с. Беатрікс Буковинська, с. Тарзіція Геґерова, с. Марістелла Качова, с. Гіацинта Гомольова, с. Блажея Гомольова, с. Маріетта Надьова, с. Людмила Матгіова, с. Діана Попович, с. Анастасія Мзур, с. Фаустина Седухова, с. Клара Тібікова, с. Вілана Крамарчук.
Ми, віряни,  намагаємось, щоб церква, як будівля, була доглянута та прикрашена. За це дякуємо нашому куратору Юрію Матіс, який вміло керує парафією, дбає про її блага. Але найбільше ми дбаємо про «живу церкву», щоб була вірна та дружня.
Перед початком євхаристійної жертви, як знак подяки для Господа, вірники принесли дари: квіти, коровай, фрукти, хліб та вино, які стали Тілом і Кров’ю Христа.
Прийняте Святе Причастя з рук єпископа наповнило наші серця благодатями, які будуть завжди насичувати нас Господніми ласками.
Слова подяки парафіяни висловили всім, хто зробив для храму щось значне  і всім відоме, і тим, хто тихо і скромно віддавав свої дорогі «дві лепти». Ми не можемо назвати усі імена, але можемо бути спокійними, бо усе записане у Божій книзі. Молимось за всіх добродіїв, завдяки яким маємо такий храм Божий.
Після закінчення урочистості всіх гостей ми запросили на солодкий стіл, де була можливість поспілкуватися, ближче познайомитися один з одним, пригадати минуле і помріяти про майбутнє. Всі паломники з гарним настроєм та словами подяки роз’їхалися по своїм парафіям. Урочистість сьогоднішнього свята залишила глибокий слід у серці кожного присутнього вірника.
Дякуємо Вам за те, що прийшли розділити нашу велику радість – 25 річницю воскресіння храму Внебовзяття Діви Марії.

Мирослава Скальська
с. Клячаново

Проповідь отця Петра Жарковського:
{saudioplayer}klacanovo.mp3{/saudioplayer}

[imagesizer path=”images/stories/klacanovo-2015″ width=”150″ class=”imgsizer”]