Поклоніння і Служіння Любові

Монаше життя – це життя в близькості з Христом, а істинна близькість з Тим, кого люблю, робить плідним. Тому “по плодам їхнім спізнаєте їх” (Ісус, Євангеліє від  Матвія 7:20)
Мова йтиме про монастир і монахинь. Здається важко щось розповісти про їх життя, щоб заінтригувати, затримати увагу чи викликати захоплення, бо ж життя сестер багатьом здається нудним, буденним і… підбирай слова з власних стереотипів.
Отож, спочатку про коріння.. Ісус ходив, навчав людей, зцілював, годував… йшов на самоту й молився. Зранку йшов до людей, навчав, зцілював…. Це – буденність Ісуса. І що ж повинні робити Його обручниці?!
Далі, власне, про них. Монастир Сестер Св. Йосифа де Сен-Марк, заснований священиком П’єр-Поль Бланком 1845 року у Франції, в гірських околицях Сен-Марк. Для чого нове згромадження в непрості часи для Франції і Церкви? Абат П’єр-Поль Бланк прагне перш за все відродити чернечу традицію, знищену в регіоні французькою революцією. Новостворена спільнота могла прийняти осіб, які бажали посвятити себе Богу але не мали для цього великої суми коштів які були умовою вступу до існуючих вже монастирів, тобто для бідних; для тих хто не володів занадто високим інтелектом чи ще чимось, що не було конче необхідним  для Бога коли Він робив свій вибір.
Головна місія спільноти, те, що об’єднує в  монашу родину – це Поклоніння і Служіння Любові.
Джерелом, в якому сестра знаходить ВСЕ необхідне є Пресвята Євхаристія. Звідси і вирушаємо куди Він забажає. Служіння є плодом покликання до любові. Любові до Христа, якому посвятили себе, любові до сестер. Єдність чинить плідність. Будь-які діла є нічим, “якби я не мав любові” (1 Кор 13: ) Для місії сестер не названо конкретного служіння, щоб очі були відкриті на потреби Церкви і світу, тут і зараз. Господь обдаровує свою Церкву, і кожного зокрема численними дарами. Всіх їх Він потребує і в монастирі також.  Отже, в даному згромадженні кожна сестра служить тим даром, який отримала, ” як мудрі управителі різноманітної Божої благодаті (1 Пт 4:10)”, або отримує ті, що необхідні:
Монастир Сестер Святого Йосифа де Сен-Марк є міжнародним згромадженням. Сестри походять  та служать у Франції, Німеччині, Індії, США, на Філіппінах, Конго, Мадагаскар і… Україна.
В Україні спільнота сестер є на Закарпатті, у селі Павшино. Тут Господь потребує сестер у стареньких, самотніх людях. Сестри опікуються ними, маючи на старанні будинок для престарілих, де вже не одна бабуся знайшла  свій дім і “дітей” в присутності та увазі котрих зараз так має потребу..
Сестри Св. Йосифа провадять євангелізації, катехизації, служать в музичній групі, яка супроводжує молитовні зустрічі та Святі Літургії.
Тут даром молитви про фізичне та духовне зцілення, через невеличку монахиню Бог робить великі діла! Її ім’я сестра Ліджі. Сама вона вже є Божим чудом для її близьких, сестер та лікарів, які не давали шансів на її життя…жодних! За винятком “якщо ваш Бог живий..” А Він таки живий! Це  вже протягом тривалого часу досвідчують люди зі всіх куточків України та світу, які приїжджають з проханнями про молитву в різних наміреннях.
Так,  “наше контемплятивне життя проявляється у повсякденності всіма нашими діями і вчинками..” (Мати Софія, генеральна настоятелька згромадження сестер Св. Йосифа де Сен-Марк)

с. Еріка Марусинець