1932-2015
Бейло Байчи народився 20 червня 1932 р. у словацькому місті Нове Замки, в дієцезії братиславсько-трнавській. Його батьками були Антоній Байчи і Марія Томка. Новіціат у Провінції Найсвятішого Спасителя Чину (Ордену) Братів Менших (Францисканців) розпочав 25 серпня 1947 року в монастирі у м. Трнава і тоді отримав чернече ім’я Амброзій. Перші обіти склав 26 серпня 1948. Навчався у гімназії своєї чернечої Провінції в м. Малацкі (V i VI курс). Незабаром, в ніч з 13 на 14 квітня 1950 р. комуністична влада Чехословаччини закрила всі монастири і суворо заборонила чернече життя.
Брат Амброзій після закінчення періоду обітів вирішив надалі жити як чернець, хоч не міг цього робити у спільноті братів. Здобув вищу освіту і став інженером. Працював як інженер на братиславському заводі, був направлений на роботу навіть у Алжир. Як це було можливим – кожного дня брав участь у Святій Літургії, не занедбував молитви, таємно вивчав богословську освіту. 22 серпня 1969 р. склав вічні обіти, а незабаром був таємно рукоположений у сан священика єпископом Феліксом Марія Давідком. Як сам розповідав, ніхто не міг знати, що він є священиком, навіть мама. Звичайно, ніякого душпастирського служіння він не виконував. Згодом виявилися сумніви щодо дійсності цього рукоположення і о. Амброзій був ще раз висвячений священиком 18 серпня 1992 року єпископом Яном Сокольом.
Від 1989 року о. Амброзій знову жив у францисканському монастирі у Братиславі. До 1992 р. був дефініторем Провінції, згодом один рік гвардіаном братиславського монастиря і ректором костела. У наступні роки був вікарієм дому (монастиря) у м. Глогвець (1993-95), Філаково (1995-97) і Нове Замки (1997-99). Був душпастиром у в’язниці, опікуном ІІІ Ордену св. Франциска. Від 1999 р. знову працював у Братиславі.
З грудня місяця 2000 р. жив і працював у нас на Закарпатті – у смт. Середнє і в навколишніх парафіях. Відвідував хворих, багато часу присвячував для сповідання людей, невтомно боровся з курінням цигарок серед нашого населення. У серпні 2008 р. відсвяткував 60-річний ювілей чернечого життя. Через три роки важко захворів і був змушений повернутися у Словаччну. Останні роки проживав у м. Спиське Подградьє. У 2012 р. у пряшівському монастирі відсвяткував 80-річний ювілей з дня народження.
Помер у лікарні в м. Левоча 12 березня 2015 р.
Нехай спочиває з миром.