Вшанування жертв «маленьких робіт» на Закарпатті

 

У неділю, 23-го листопада на території всього Закарпаття жителі області разом з представниками церков вшанували пам’ять загиблих під час операції «маленьких робіт».

 

Збір та депортація невинних мирних людей почалася рівно сімдесять років тому – 18-го  листопада 1944-го року. Цього дня перед мукачівським палацом Раковці зібрали всіх, кого на основі імені вважали угорцем або німцем (швабського) походження.

 

 

Сказали, що повинні піти на кількаденну працю, тобто на «маленьку роботу». Багатьох гнали до Сваляви у холод без теплого одягу аж до табору, де їх збирали. Багато людей вже там померло в результаті жорстокого поводження, холоду і голоду. Інших повезли в інші табори Радянського Союзу. Багато людей загинуло, частина повернулась додому через багато років.

 

У той час було депортовано тисячі людей. З угорців тільки чоловіки, а з німців чоловіки і жінки. Отже кожну закарпатську родину, яка має угорське або швабське походження, торкнулась ця трагедія. Ті, хто повернулися, протягом довгого періоду не могли розповідати про свої жахливі спогади. Однак у сім’ях, у суспільстві надалі живе пам’ять цих несправедливих і жорстоких подій.

 

Сьогодні у Сваляві стоїть пам’ятник, на якому написано імена загиблих. 22-го листопада організували меморіальний марш від Мукачева до Сваляви. Декілька сотень учасників пройшли пішки майже тридцять кілометрів по тому маршруту, яким сімдесят років тому йшли депортовані. Коли прибули до мети, представники римсько-католицької, греко-католицької та реформатської церкви вшанували пам’ять жертв екуменічним поминальним богослужінням. Під час маршу нашу Церкву представляв єпископ Антал Майнек, настоятель парафії села Бене – Іштван Рац, а також віряни і скаути. Єпископ промовив сердечну молитву за загиблих: «Мир може наступити тільки тоді, коли люди, які живуть поруч один одного у сім’ях, спільнотах приймуть один одного. Якщо в нашому серці немає миру, і ми не можемо прийняти один одного з любов’ю, то керівники держави марно шукають миру. Свалявські жертви були вбиті ненавистю. Отож зберігаймо мир у своїх серцях, в оточенні, щоб більше нікого не переслідували за національність».

 

У різних містах і селах Закарпаття вшанування було організовано 23-го листопада. У Мукачеві зібралися перед вже згаданим палацом Раковці. На цій події були присутніми і виступили промовою мер міста та представники духовенства. Окрім прощення вони наголошували на тому, що цей геноцид, який був гріхом, скоєним в першу чергу не проти угорців і німців, а проти людства, ми не повинні забути, щоб він більше ніколи не повторився. Щоб одна нація ніколи не знищувала іншу. Нашою оселею є Боже Царство, в якому кожен знайде своє місце. У кінці церемонії присутні організації поклали вінки до меморіальної дошки з іменами загиблих.

 

У храмах Мукачівської Римсько-Католицької Дієцезії того ж дня також вшанували пам’ять жертв «маленьких робіт» і молилися за них.