“Це не милосердя зробило його святим, але власне святість зробила його істинно милосердним”
Анрі Бремон
27 вересня римсько-католицька Церква святкує спомин Святого Вікентія де Поль. Священик, котрий є покровителем усіх благодійних організацій, був простий у своїй святості, винахідливо шукав можливість ще більше наблизитися до Бога у вчинках любові до ближніх — найбільш принижених, бідних та духовно і матеріально знедолених.
Святий Вікентій де Поль народився 24 квітня 1581 року в Ранкін, присілку Пуї (Франція) в родині селянина де Поль та його дружини Бертранди де Мора. Був спритним підлітком та в ті часи бідна дитина могла зробити кар’єру хіба що в Церкві, один пан де Коме (парафіяльний суддя)звернув увагу на хлопця і запропонував рідним, що він подбає про його освіту. Впродовж 9-ти років малий Вікентій навчався у францисканців з Даксу. Хлопець прекрасно засвоював науки, умів учитися, розуміти і так уважно приглядався до життя, що без труднощів закінчив курси як прекрасний учень. Далі навчався в університеті у Тулузі, отримав свідоцтво магістра теології, був висвячений у священики.
Служба священика була надзвичайною: від паризьких та римських палаців – до найбідніших французьких сіл та трущоб. Пан Вікентій мав очевидний дар: здатність викликати симпатію і переконувати кожного, до кого він лише наближався, він був амбіційним і невгамовним, цілковито віддавав себе у руки Божі у своєму прагненні служити бідним, був людиною чуйною, милосердною, співчутливою, якої зворушували до глибини душі. Вінкентій де Поль був не тільки чудовим проповідником, але й людиною справи, організатором, який умів скористатися нагодою для переміни пориву серця у щось стале. Так, 8 грудня 1617 року народилася Спільнота Пані Милосердя (що функціонує й понині, як АІС), покликана служити бідним, голодним, хворим,самотнім і занедбаним членам суспільства; пізніше в 1625 році святий заснував Конгрегацію Місії — Отців Лазаристів, а в 1633 році разом із св. Людовікою де Маріляк – згромадження Сестер Милосердя.
Групи Милосердя почали засновуватися за межами Франції – в Італії, а в 1651 році – в Польщі. Асоціація стала міжнародною ще за життя Святого Вікентія, пізніше поширилася по цілому світу завдяки отцям Місіонерам та Сестрам Милосердя.
Справа пана Вікентія живе і сьогодні. Він стверджував, що “любов винахідлива”, любив життя і прагнув, щоб інші жили в повноті, бачив Христа в інших людях, особливо в убогих, почувався покликаним робити те, що робив Христос.
Нині Вікентійська родина нараховує понад 2 мільйони членів, яких об’єднує духовність Святого Вікентія, що полягає в євангельському служінні вбогим. Істують Вікентійські
Чернечі згромадження: – Місіонерська конгрегація св. Вікентія де Поль (лазаристи, вікентійці, місіонери); – Дочки Християнської любові (шаритки); – Конгрегація Милосердних сестер св.Вікентія (сатмарки); – Товариство Маріїних сестер чудодійного медальйона; – Згромадження Сестер милосердя св. Вікентія (греко-католицького обряду);
Світські товариства: – Міжнародна Асоціація милосердя (АІС); – Конференції св. Вікентія де Поль; – Вікентійські місіонери миряни; – Вікентійська Маріїна молодь; – Деполь Траст.
На Закарпатті також присутня Вікентійська сім’я:
– у Перечині – Місіонерський дім (Отці Лазаристи), Сестри Милосердя – шаритки, Маріїна молодь та АІС;
– у Сваляві – Конференція св.Вікентія, Сестри Милосердя та Маріїна молодь;
– у Довгому – Сестри Милосердя та Маріїна молодь;
– в Ужгороді – Конгрегація Милосердних сестер св. Вікентія (сатмарки).
“Бог прагне спасти людей за посередництвом людей. Наш Господь став Людиною , щоб спасти людину”, – св. Вікентій де Поль.
Використана література:
Даніель Ропс – «св. Вікентій де Поль»
підготувала до друку Яна,
АІС Перечин