Кожна пора року по-особливому гарна, цікава, весела і корисна. Та найбільш для мене веселим і захопливим є літо – час відпочинку, час для розваг, час, який я можу більше присвятити батькам і Богу, час, коли я, нарешті, можу відпочити у літньому таборі.
Як на мене, християнський літній табір – це свято. Дні, які я провів у таборі, незабутні! Так багато радості, задоволення, отримання позитивних емоцій, уроків катехизу і об’єднання в одну дружню спільноту – хіба це не найбільша радість для мене у ці юні роки?
Слава Богу, що є такі добрі люди, що турбуються про нас, які знають як важливо для кожного з нас – учнів, студентів, літній відпочинок. Табір “Красія” цього літа гостинно прийняв молодь з смт. Середнього, м. Ужгорода, с. Ключарок і с. Клячанова.
Програма, якої ми дотримувались, пішла всім нам на користь, збагатила нас духовно; була настільки насичена різними подіями… Завжди, кожного року з нетерпінням я чекаю літо, щоб знову піти у табір і зустріти всіх своїх знайомих і друзів. І я не шкодую, а навпаки щасливий, що я побував у цьому місці відпочинкую.
Багато друзів я знайшов,
І дуже добре, що в цей табір я пішов.
Хвала Небесному Отцю –
За цей час і благодатну цю пору.
Ігри, сміх, жарти, уроки катехизу, Служба Божа, подорож у гори та багато іншого… А тепер коротенько про все це розповість моє серце, яке отримало від всього цього велике задоволення.
Порядок в таборі – це закон. Кожен ранок ми прокидалися о 9 год., а далі: зарядка для укріплення здоров’я, перед їжею молитва і благословення, ситний смачний сніданок, який давав нам сили кожен ранок… Кожен з нас мав достатньо вільного часу. Перед катехизою або після Служби Божої ми свій вільний час могли провести з користю: писали один одному листи, тобто щирі слова подяки, виражали симпатію один одному і це було дуже цікаво, – оскільки не сидиш за комп’ютером і не пишеш повідомлення в соціальній мережі, а пишеш справжнього листа на папері і твоя рука вимальовує літери з любов’ю. Це було дуже цікаво. Це листування називалося “Пошта для тебе”. Ще одну пошту ми отримали від Бога – листи, які лежали у скриньці “Пошта для вас”, згорнуті у трубочку, і кожен бажаючий, навіть декілька разів зміг підійти і рукою вибрати собі лист від Бога, тобто цитату з Біблії. І ту цитату з Біблії бажано було взяти до свого серця і жити нею впродовж дня.
Дуже мудрими і необхідними для всіх нас були уроки катехизму. “Вниз” – падіння людини через недовіру до Бога – тема катехизм, які нам розповідала с. Клара впродовж всіх днів перебування у таборі.
Кожен день о 13 год. ми всі були присутні на Службі Божій, яку проводив о. Антон Крачуновський. Дякую Небесному Отцю духовним наставникам і с. Кларі, що мав честь, хоча б один раз зіграти на гітарі на Святій Месі. Проповіді священика були цікавими і 
насичені жартами, які він брав з реального життя.
Після Служби Божої обід поживний,
Чекав на нього з нетерпінням кожний.
Голодні всі були і трішечки ослабли,
Тому смачненьке на обід завжди усі чекали…
Після обіду, трошки відпочивши, ми ішли на річку купатись, загорати і карти “UNO” грати. А потім розважальні ігри, волейбол, бадмінтон; хтось захопився фото сесією – наші дівчатка-красуні, які фотографувалися на “аву” «Вконтакте». Дуже запам’ятався і сподобався мені підйом і спуск на літніх повітряних підйомниках на гору Красію. Сидиш ти у підйомнику і милуєшся красою гірських лісів і дякуєш Творцю Небесному за це Божественне диво…
Щоб енергію свою,
Накопичену за день, десь її подіти, –
Кожен вечір ми всі дружньо танцювали і,
Як Божі чесні діти,
Всі втомлені, але щасливі
За кожен день Отця Небесного хвалили.
Його, що дав нам благодаті з Серця Свого –
Любимо і будемо любити!..
Та час перебування у літньому таборі проминув дуже швидко. Ніби вчора я прийшов, а вже час прощатися і повертатися додому. Не хочеться, але, як кажуть: “в гостях добре, але дома найкраще”… Щиро дякую за цей благодатний час монахиням с. Кларі, с. Тарзиції за їх опіку і любов до всіх нас… Спасибі всім тим, хто прийняв нас гостинно у цьому таборі і піклувався про наше перебування впродовж всіх днів. Дякую всім тим, кого я полюбив, в кому знайшов справжнього друга, з якими я добре і весело провів час. До наступної зустрічі, до наступних пригод…
с. Ключарки
Завантажується ...