10-а Ювілейна зустріч КВВ
 

Слава Ісусу Христу! Дорогі читачі газети “Світло”. Минув рік. Як швидко… і ось уже 10-та Ювілейна зустріч молоді на веселій грі КВВ у смт. Середнє. І ось ми знову тут. На сцені актового залу, у середнянській школі танцюємо, співаємо, радіємо, Бога прославляємо. Хочемо описати наше безмежне щастя, яке знову подарував нам люблячий наш Небесний Отець.
Віра… Тема гри: “Покажи свою віру ділами”. А яка моя віра? Кожна команда змогла показати на сцені свою віру…
Ми знову перше місце виграли, тому що в себе вірили???
У свої сили, здібності, таланти??
Тому що тільки ми на перше місце кандидати?
Я помиляюсь в цьому, я не прав.
Я виграв, тому що мною Батько керував.
Він допоміг: таланти, здібності всі дав.
І тільки Він єдиний шлях перемоги показав.
І я в це вірю, і віритиму завжди,
І живу віру в серці збережу назавжди!
Традиційно, кожного року, перед грою КВВ, проходить Служба Божа у церкві св. Луки, щоб наші серця зустрілися з Небесним Отцем у Таїнстві Євхаристії та отримали Боже благословення. Знову нам була надана велика честь керувати співом під час святої Літургії.
Проповідь о. Антона Крачуновського OFM запам’ятається надовго. Він казав, що у світі дуже мало радості, а саме тому, що людина поневолена гріхом, вона немає радості, вона нещаслива. “Подивіться на маленьких діток, – казав він, – які вони радісні”. А доросла людина завжди на щось нарікає: “… чому, Боже, у мене на роботі… чому так у сім’ї… чому, Боже, така біда… чому?.. чому?.. чому?.. А тому, що не має віри! Віра – це і є радість, спокій, життя вічне. “Ви знаєте, – казав о. Антон, – я вже трохи старший, прожив більше від вас і ви повинні мені повірити: треба жити в радості!” Як йому не вірити після таких слів? Всеце було сказано так щиро, з усмішкою на обличчі, що не можна було не повірити. Адже його устами говорить наш Отець Небесний. І кожен з нас приніс в той день у своєму серці частинку своєї радості – частинку своєї віри, щоб поділитись з іншими.
Почалася гра. Весела, захоплююча. Всі команди показали свої, Богом даровані, таланти. Кожен, звичайно, по своєму підійшов до теми гри. Були і дуже веселі номери, і дуже зворушливі.
Хочеться розповісти про те, як ми готувалися до цієї гри. І як вона діє у нашому житті. Дехто із нас, старших, намагався нав’язати свої думки, свої ідеї щодо виступу, а молодь – свої. Було багато розбіжностей, ідеї не співпадали… Дехто з молоді впав духом. Як знайти правильне рішення, щоб показати гарний виступ, щоб розкрити тему гри на всі 100 %? Навіть дехто з учасників казав: “Ну то не біда, що не будемо учасниками, я все рівно піду на КВВ і буду глядачем, буду вболівати за інші команди”. Залишалося менше трьох тижнів до гри, а привітання нема, музичного номеру нема… Та Добрий Пастир завжди з нами. Він не залишає своїх овечок ніколи. Він – наша віра, наша надія, мир і любов. І Він допоміг…
Наш музичний номер був дуже гарний. Пісня “Промінчик віри” наша авторська – і слова, і музика нами написано – сподобалася всім: і журі, і нам самим. Хвала і подяка за цю пісню лише Тобі, наш Боже – Добрий Пастирю!
І з вірою, по-справжньому,
щасливі всі…
Віра щодня дарує радість
і торкається душі…
Господь Христос,
мій Пастир преблагий,
Спаситель світу – “Промінчик
Світла Віри” дорогий.
Бог дарує нам так багато радості, що інколи ми це недооцінюємо. На репетиціях можна було побачити нас зі сторони, як ми радіємо життю, радіємо один одному і як гарно створив кожного з нас Небесний Творець. І як це не вірити у те, що ми живемо і радіємо лише  тому, що в нас живе Бог?! Створені всі ми, створений Богом світ – у це можна не вірити? Я сам себе створив? І я в це вірю? Всі мої здібності й таланти, радість, сміх і жарти – усе це я сам створив у собі? Чи всім цим обдарував мене Ти, мій Батьку? Саме Ти! І я в це вірю!!! Ти дав нам все потрібне для життя, навіть коли ми не заслуговуємо на Твої щедрі дари. Ти дав нам все, що тільки міг… і навіть життя свого Сина віддав заради нас, щоб ми жили щасливо і творили мир, любов, добро на цій землі.
Наша дружня команда-спільнота, яку створив саме Ти, наш Батьку, а не ми, – наша друга сім’я, в якій ми щасливі.
Дякувати Богу будемо ми завжди за те, що ми щасливі, життєрадісні, хоча всі різні, але як одно ціле доповнюємо один одного:
– хтось усім несе надію і для ближніх він підтримка – дядя Йовжі;
– у когось бачимо у серці багато миру і добра – наш дядя Слава;
– а хтось несе мудрість і любов у світі грішнім цім – наш дядя Вася;
– а для когось віра – єдиний шлях у вічнеє життя – Вероніка;
– хтось покірний, як тиха і блага овечка, – наша Сашенька;
– для когось чистота душі і серця врятує світ від зла – наша Крістіна;
– для когось побожність – це вірність Отцю і нашій команді – Віка – капітан команди;
– для когось служіння і милосердя – закон життя – наш Іван;
– а для когось покаяння значить жити щасливо – наш Сашко;
– для когось сповідь – єдине спасіння від гріха – наша Вікторія;
– а для когось Євхаристія – зустріч з Христом і здатність відчути Його муки і біль – наш Антоній;
– хтось усмішки людям дарить, радість всім несе – Володя;
– а для когось терпіння – нагорода, яскрава і чиста дорога до Бога – Женя.
У кожного з нас є різні чесноти і кожен є цінним і винятковим в очах Божих. Ми всі як той ланцюжок, один без одного не показали б ту радість, ту віру, яка живе у нас, яку дарує нам наш Добрий Пастир. Ми завжди ділимося своїми радощами, підтримуємо одні одних, зростаючи у дружбі, любові та вірі.
У цьому році нашу команду «Золоті Ключики» Бог поблагословив аж трьома грамотами: 1 – призове місце; 2 – Ювілейна грамота; 3 – найприємніша – вручена найстаршому учаснику гри КВВ – Василю Секереш.
Дуже приємно було почути з уст журі похвалу про дядю Васю і за те, що у нашій в команді гармонійне поєднання старшого і молодшого покоління. Ми дякуємо Вам, шановне журі, за те, що побачили у нашого брата Василя його великі здібності і вміння нести любов, радість і щастя всім. А ми дякуємо Богові за те, що у нас є дядя Вася.
І ще одна приємна несподіванка, про яку не можна забути – це грошовий приз. Завдяки єпископу та Богу відомій особи з нагоди 10-ої гри КВВ Ювілейну грамоту і однакову суму отримали всі команди без винятку.
Дорога молодь із Середнього та всі ті, хто орга-нізував для нас це веселе свято, щиро вам дякуємо! Спасибі за ваші відкриті серця! Всім команди, бажаємо миру, віри і душевного тепла. Мир і добро нехай завжди буде з вами.
О Ісусе, Патирю наш, дякуємо Тобі за дар життя, за радість і за сміх, за любов, за віру і за те, що Ти простив наш гріх. Віра в те, що Ти поруч з нами на кожному кроці життя освітлює наш шлях.
Наш Пастир дорогий, завжди вдячні ми Тобі,
За те, що віра на землі сьогодні ще жива,
Яка веде нас кожен день шляхом
любові і добра…

Учасники гри КВВ “Золоті Ключики” парафії Доброго Пастиря, Ключарки
 
Дивітся також фотогалерею:
  [imagesizer path=”images/stories/2013/kvn-2013″ width=”150″ class=”imgsizer”]