На свято прибули усі єпископи-ординарії та єпископи-помічники РКЦ в Україні, єпископ Пінської дієцезії (Білорусь) Антоній Дем’янко та єпископ Антон Кош з Кишинева (Молдова), а також ієрархи УГКЦ: Василь Семенюк, Дмитро Григорак, Микола Сімкайло, Венедикт Алексійчук, Йосип Мілян та єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік. Особливим гостем на урочистостях був кардинал Любомир Гузар. Через смерть матері не зміг приїхати Апостольський Нунцій в Україні Томас Едвард Ґалліксон; вітання від його імені зачитав секретар о.Пьотр Тарнавскі. Привітати о.Радослава приїхали також його родичі з Польщі, зокрема батьки – Хенрік та Веслава Змітровичи, співбрати зі згромадження Облатів, дипломати з Польського консульства, а також представники Хмельницької і Вінницької обласної влади та міської влади Кам’янця-Подільського.
Таїнство Євхаристії та Єпископського Рукоположення при співслужінні інших єпископів здійснив єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський.
Гаслом свого єпископського служіння о.Радослав Змітрович обрав слова з Євангелія від св. Йоана «Спізнаєте правду і правда визволить вас» (Йн 8, 32). У розмові з CREDO нововисвячений єпископ прокоментував це так: «Це – мій життєвий досвід. Ці слова дають мені відвагу і мужність. Думаю, що у світі, в якому живемо, правда – одна з найважливіших речей».
Правді і пізнанню була присвячена проповідь архиєпископа Петра Мальчука. Владика говорив про те, що віра і розум не протирічать одне одному: «Це неправда, що віруюча людина повинна зректися вільного вживання розуму, – зазначив архиєпископ. – Прагнення знань є згідне з Божою волею. Бог не нищить прагнення, яке Сам вщепив у серце людини». Владика Петро зауважив, що людині притаманний пошук правди про походження людини і її призначення. «Невіруючі люди шукають правду про сенс життя і не знаходять, однак Сам Бог прийшов у світ, щоб свідчити про правду. Ісус Христос сказав, що людина має безсмертну душу, що попереду – життя вічне. Він сказав, що Бог є нашим Отцем. Це не є якийсь поетичний вислів, це є стисла правда, яку об’явив нам Син Божий», – наголосив архиєпископ Петро Мальчук.
Після урочистої обітниці єпископа-кандидата і літанії до всіх святих, під час якої о.Радослав лежав долілиць, а усі присутні молились навколішки, відбулось рукоположення і молитва висвячення, яку разом з головним служителем свячень – єпископом Леоном, над о.Радославом прочитали усі присутні єпископи. На завершення таїнства Рукоположення нововисвячений єпископ отримав єпископські інсигнії: перстень на знак участі у любові і опіці, якими Христос оточує Церкву, мітру, що символізує святість, якою єпископ має світити перед людьми і пасторал – символ пасторської влади.
Одним зі значень єпископського персня є шлюб єпископа з його єпархією. У цьому контексті єпископ Радослав, котрий зовсім нещодавно приїхав у Кам’янець-Подільску дієцезію, у розмові з CREDO сказав, що поки мало знає свою дружину. «У Європі часто люблять свою дружину до шлюбу, а в інших країнах любов зі шлюбу тільки починається. І тут нехай теж так буде.»
Єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський у своїй промові на урочистості подякував батькам о.Радослава за сина і подарував їм розарії. «Тепер Ваш син має двох батьків: Ви і я. Але Ви – трохи старші, а я – трохи молодший», – зауважив єпископ Леон.
«Ми сьогодні дуже щасливі. Коли ми несли нашу дитину у храм на Хрещення, ми і гадки не мали, що він підніметься так високо», – зворушено поділився з CREDO п. Хенрік Змітрович.
Серед привітань і побажань, які цього дня лунали у храмі, одним з найзворушливіших була промова кардинала Блаженнішого Любомира Гузара. «Це – слова старця і пророка», як її пізніше охарактеризував єпископ Радослав. Блаженніший Любомир, привітавши нововисвяченого єпископа, розповів про іншого єпископа, якого рівно 50 років тому, 9 лютого, привезли з Сибіру до Риму. Попередні 18 років він за віру і пастирське служіння провів в ув’язненні у Сибіру. Його ім’я – Йосип Сліпий. «Я це згадую не для того, щоб Вас знеохотити, а для того, щоб пригадати, що в нашому єпископському житті є терпіння, – сказав екс-Глава УГКЦ. – Терпіння не треба боятись, від терпіння не треба втікати. Коли воно до Вас прийде – а Ви його не оминете – погляньте на розп’яття. Терпінням Ісус Христос нам відкрив двері до Неба. Будьте сильні духом, будьте готові на радість і на терпіння!»
Особливим чином ці слова стосуються також іншого єпископа-помічника Кам’янець-Подільської дієцезії Яна Нємца, котрий вже кілька років перебуває у Польщі, де лікується від важкої хвороби. Попри нелегкий стан здоров’я владика Ян знайшов сили приїхати на рукоположення єпископа своєї дієцезії. «Я зараз з лікарні приїхав і повертаюсь у лікарню, – поділився з CREDO владика Ян, – на мені зараз – от доторкніться – такий корсет, що фіксує ребра. Але Слава Богу, котрий дає життя! Хрест – це є найбільший дар, бо через хрест ми можемо зустріти Ісуса Христа розіп’ятого, але передусім – Воскреслого і Який дає життя!»
Після закінчення Літургії, коли духовенство переодягалось у сакристії, а вірні обмінювались враженнями на вулиці, приміщення вже темного храму раптом наповнилося співами під гітару. Це брати і сестри з руху «Неокатехуменальна дорога», до якого протягом багатьох років належить єпископ Радослав, вітали свого співбрата. Окрім членів неокатехуменальних спільнот, привітати єпископа приїхали також семінаристи з двох неокатехуменальних семінарій «Redemptoris Mater» – Вінницької та Київської.
Співи та вітання продовжились також на бенкеті, яким закінчились урочистості єпископського рукоположення Радослава Змітровича.
Завантажується ...