12 травня 2012 року в краківській базиліці Святої Трійці єпископ Ґжеґож Ришь уділив таїнства священицьких свячень сімом братам домініканцям з польської провінції, а також брату Віталію Садварі, сину вікаріату України і Росії. З братами домініканцями з різних країн світу і в присутності рідних та гостей неопресвітерів єпископ відслужив урочисту Святу Месу, на котрій в присутності люду божого вісім ченців були вибрані і висвячені Церквою для служіння в якості священиків.
о. Віталій Садварі ОР народився 4 листопада 1983 року у Львові, у дитинстві переїхав з батьками в с. Шелестово мукачівського району, вступив до Ордену Проповідників 14 серпня 2004 року. Більшість свого чернечого життя о. Віталій провів в краківському монастирі, де відбував чернечу формацію і приготування до священства. В березні 2012 року він отримав ступінь магістра теології.
«Дар священства є передусім даром для самої Святої Церкви. Якщо живим Храмом є кожна віруюча людина, яка пізнала Христа в своєму житті, то надзвичайно важливою є молитва кожної людини за кожного священика. Приймаючи дар священства, людина не стає над-людиною, так як читаємо в Діяннях Апостолів 10,25-26: “А як увіходив Петро, Корнелій зустрів його, і до ніг йому впав і вклонився. Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!”. Приймаючи дар священства можна сказати, що ми приймаємо дар служіння кожній людині. Нам треба пам’ятати про цей вимір священства, але насамперед також треба усвідомити, що таємниця священства є тим самим служінням Ісуса своєму Небесному Отцю, в якому Він сам (Його Син), будучи людиною, віддав за нас своє життя. Священство є одним з найвеличніших служінь, де Господь в своєму незмірному милосерді Сам служить кожній людині через посередництво священика» – сказав нововисвяченний священик, котрий приєднається до спільноти братів монастиря св. Катерини в Санкт-Петербурзі в якості душпастиря молоді.
за матеріалами: praedicatores.org.ua
1 липня цього року о. Віталій відслужив першу Службу Божу на теренах рідної землі – у Фрідєшові. Пріміційна Служба Божа співпала з відпустом свв. Апостолів Петра і Павла, яким присвячений місцевий римсько-католицький храм. Настоятель парафії – о. Сворад Дуда ОР сердечно привітав приміціянта та представив всіх присутніх римо- і греко-католицьких священиків – друзів о. Віталія, які зробили свій внесок у його духовному житті.
З багатьох парафій мукачівського та ужгородського районів прибули прихожани, щоб помолитись спільно з новим священиком та отримати не просто відпуст, а ще й неопресвітерське благословення.
Великий вклад в урочисту Літургію внесли сестри-домініканки та місцевий хор, які незважаючи на спеку, прекрасно співали. А в міністрантів, окрім основного завдання служити під час звершення Служби Божої – було ще одне, неординарне завдання. Сяючі обличчя міністрантів побачили присутні, коли вони вийшли перед вівтар, щоб випустити живих голубів. Один птах, перед тим як відлетіти, передав від усіх вітання органістці та співакам, на мить присівши на синтезатор.
«Моліться за священиків! Не засуджуйте священиків, а жертвуйтесь за них» – звернувся до всіх присутніх у прповіді о. Микола Лучок ОР – земляк новопресвітера. Проповідник пригадав своє висвячення, яке відбулося 10 років тому у мукачівському кафедральному соборі св. Мартина, і радів з того, що побачив багатьх людей, які були і тоді присутні.
Святкова Служба завершилась урочистим неопресвітерським благословенням для присутніх священиків, монахинь, великої родини та всіх присутніх.
«Дяка Богу за покликання молодих священиків, і за настоятелів, які клопочуться про Божий люд… Свято відбулося чудово! То була частинка Неба!..», – не приховуючи емоції захоплення поділилася своїми враженнями терціарка Ордену святого Домініка Гудачок Надія.
Завантажується ...