“Ти – Хліб живий,  що для мене з Неба зійшов”

Що це за Хліб живий, який з неба зійшов? Для кого? Навіщо? Саме над цим нелегким запитанням мали можливість роздумувати 12 команд цьогорічної гри КВВ, яка відбулась 18 лютого 2012 р. у смт. Середнє. У зв’язку з підготуванням до  І Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу, була вибрана тема гри: «Я – хліб живий, що з неба зійшов». Тема настільки зворушлива, настільки прихована в ній тайна Живого Бога, що наш людський розум неспроможний збагнути до кінця й осягнути серцем її глибину цієї тайни.

Наша команда “Золоті ключики” парафії Доброго Пастиря дякує Богові за всі отримані благодаті і хочемо з вами поділитися своїми враженнями і своєю радістю, яку нам кожен день дає наш Небесний Отець. Звичайно, ми дуже щасливі, що наша команда отримала перше місце. Але, не будемо вихвалятись своїми заслугами, бо вся похвала належить нашому  Доброму Пастирю – Ісусу, який так сильно любить нас, своїх інколи “неслухняних овечок”.
Кожен рік у парафії св. Луки перед початком гри КВВ ми збираємось на святу Євхаристію. Наша команда мала честь взяти активну участь у Службі, збагативши її гарним співом. Після Літургії, отримавши благословення та наповнивши свої серця миром і благодаттю, ми відправились в актовий зал середнянської школи.
Кожна команда мала можливість показати свої здібності, свої таланти, а у домашньому завданні у сценці розкрити тему. Ми намагались зробити це якнайкраще, ставлячи собі та іншим життєво важливі запитання. Кожен з нас у житті часто замислюється над тим, для чого я прийшов у цей світ? Яка мета мого життя? Чого я прагну? Світ з кожним днем поглинає мене. А чи задумуюся я, в якому стані моя душа? Я постійно кудись поспішаю і часто як-небудь живу день за днем. Але ж в будь-яку хвилину життя може закінчитись… Чи буде хоча б мить, щоб згадати про Бога?!. Невже я не помічаю темряви у своєму серці? Коли останній раз я сповідався? Коли останній раз причащався? Хіба я не розумію, що не приймаючи Євхаристію, я тим самим      не допускаю Бога до себе?
Ніколи не пізно покаятись. Бог завжди мені пробачить, бо Він люблячий Батько, мій Добрий Пастир, який мене безмежно любить, навіть коли я падаю і грішу. Ось такою була наша сценка, в якій ми розкрили тему гри.
Хочеться декілька слів сказати про музичний конкурс. По-правді кажучи, то дуже нелегко давався нам цей конкурс. О, Боже милий, як ми намучились! “Носок, п’ятка”, “носок, п’ятка”…, поворот, стрибок і т.д. і т.п. Як це все витримала наша Крістінка? Як вона намучилася з нами… Коли ми на репетиції приміряли шотландські спідниці для виступу, ми реготали самі з себе. Справжні “клоуни”. Нелегко нам було. Але наш Добрий Пастир завжди з нами і ніколи не покидає своїх “овечок-ключиків”.
Ми не знаємо що нас чекає завтра, але ми можемо з впевненістю сказати: дякуємо Тобі, Добрий Пастирю, що ми разом, що ми родина, що кожний з нас особливий: смішний, життєрадісний, енергійний, впевнений, щирий, доброзичливий, лагідний, привітний… Хтось, як сонечко; хтось, як Боже ягнятко; хтось, як казочка цікава; хтось, як муза і душа; хтось, як квіточка; хтось, як крашанка гарненька; хтось, мов скеля і опора наша; хтось – батько і порадник наш, а хтось – милий співучий соловейко. Всі ми різні, але одне в нас спільне: ми діти одного Творця!!!
Велике спасибі всім організаторам цього веселого свята. Шана і подяка всій середнянській молоді та всім сестричкам за їхню працю, за гарно прикрашений актовий зал, за смачненькі пиріжки, за вашу гостинність, за ваші щирі усмішки. Ми дякуємо всім командам за радість, за чудові сценки, за цей гарний світ.     І не важливо, яке місце ми отримаємо – нехай завжди між нами перемагає любов і дружба. Дякуємо Богові за те, що разом з усіма ми радісно провели день, славлячи Євхаристію.
Дуже дякуємо нашому духовному наставнику за його підтримку, за його служіння, за його молитви і за те, що він з нами:
Отець Андрій у нас завжди.
Щасливі так безмежно ми.
Що учить лагідно щодня,
Як прославляти нам Творця
І добре знати – назавжди,
Що він – наш пастир доброти.
Боже наш, Твоя турбота про нас немає меж. Прославляємо Тебе навіки! Отче Благий, дякуємо Тобі за Таїнство Євхаристії, за те, що Ти Хліб живий, що для мене з Неба зійшов.
Коли Причастя я беру,
То завжди в серці говорю:
Прийми, мій Боже, щире каяття,
Прости, зі мною будь усе життя!

Учасники гри КВВ “золоті ключики”
парафії Доброго Пастиря,
с. Ключарки