Свята Богородице Діво
Пресвята Діва Марія є Богородицею, тому що народила Сина Божого, Ісуса Христа, в якому поєдналися дві натури: Божа і людська. Вираз “Богородиця” загально застосовується християнами вже від IV віку, в тому самому значенні, що і тепер: що Марія є Матір’ю Ісуса, котрий є Богом і людиною. 
Подивімося, скільки цей титул містить практичних цінностей для нашого духовного життя. Боже материнство Марії складається із трьох основних моментів:
–    прийняла Христа;
–    виховала Спасителя;
–    із героїчною жертовністю віддала Його людству.
У цих трьох рядках міститься суть покликання Діви Марії як Богородиці.
Тепер подивімося з точки зору практики. Нашим обов’язком є теж, як і Марія, приймати Ісуса. Приймати в Пресвятій Євхаристії та актах любові. В Євхаристійному хлібі – в Святому Причасті, отримуємо втіленого Божого Сина з усім, що Він має. «Бо ви всім збагатилися в Ньому»(1 Кор 1,5).
Ототожнюємося з Христом, коли йдеться про Його людську натуру.
 Людська натура Христа – Пресвяте Тіло, Серце Ісуса, яке містить необ’ємну святість, ласки, чесноти любові, та водночас ту красиву, святу, сповиту в сяйво, наповнену життям і благодаттю, миром і радістю Душу – це Божество приймаємо в Святому Причасті.
Наслідуємо Христа, коли йдеться про Його Божество.
«Полюбивши своїх, (…) полюбив їх до кінця» (Йоан 13, 1), тобто аж до остаточної вимоги і можливості любові. Господь Ісус приходить у Причасті як Бог, щоб нас своїм життям обдарувати, щоб ми мали життя в Ньому і з Ним. «Хто цей хліб споживатиме, той по віки житиме» (Йоан 6, 58).
Усі Святі Таїнства є доказом любові Ісуса до людей. Однак Пресвята Євхаристія, яка є не тільки джерелом благодатей, але містить у собі Подателя усіх ласк – Ісуса Христа, залишиться по всі часи найбільшим доказом любові нашого Спасителя.
Культ Богородиці – це не тільки молитви, але і наслідування Її чеснот і духовності. Отже, коли окрім молитов з Дівою Марією, належно готую себе до участі в Євхаристійній Жертві, із трепетом та пошаною приступаю до Святого Причастя і дякую Богові за цей дар, тоді найкращим чином віддаю честь Тій, Яку Церква називає Богородицею.

Віолета Уста