3 жовтня, в день урочистого переставлення з цього світу до небес святого Франциска Ассізького (transitus), у смт. Середнє відбулася зустріч духовенства Мукачівської Дієцезії у монастирі Братів Менших.
Службу Божу очолив єпископ-ординарій Антал Майнек.
Роздуми конференції за Тадеєм Матурою підготувала для всіх присутніх с. Кларіса Крівучікова CFSF (Дочки святого Франциска Ассізького). Цими роздумами сестра поділилася з читачами нашої газети у статті «Прославлена Цариця».
На Закарпатті працюють брати з ордену святого Франциска, що має латинську назву Ordo Fratrum Minorum (скорочено OFM), що перкладається українською мовою – Орден Братів Менших, у смт. Середнє, а також у м. Виноградові. Крім цього діють монастирі сестер Францисканок місіонерок Марії (Виноградово) та Дочок святого Франциска Ассізького (Вел. Березний).
Молитва про мир
святого Франциска Ассізького
О, Боже, вчини з нас знаряддя Твого миру,
щоб ми сіяли любов там, де панує ненависть;
вибачення – там, де панує кривда;
єдність – там, де панує сумнів;
надію – там, де панує розпач;
світло – там, де панує темрява;
радість – там, де панує смуток,
Вчини, щоб ми могли не стільки шукати відради, скільки давати її;
не стільки шукати розуміння, скільки розуміти;
не стільки шукати любові, скільки любити.
Бо, даючи – одержуємо, прощаючи – дістаємо прощення,
а помираючи – народжуємося до життя вічного.
Через Ісуса Христа, Господа нашого. Амінь.
Франциск Бернардоне, син торгівця тканинами, у юності вів безтурботне життя, але полон та хвороба навернули його на праведний шлях. Він доглядав за прокаженими, вів убоге жебрацьке життя, жив ідеалами Євангелія та відновлював зруйновані каплиці. Прогнівив батька, продавши запаси тканин з доброчинною метою.
У 1209 році склав правила і норми поведінки для своїх послідовників, що зобов’язували їх як “менших братів” (міноритів) жити в послушності, чистоті й убогості, служачи Богу і Церкві.
Завдяки Кларі Ассізькій у 1212 році заснував жіночу гілку ордену.
Після редагування 1221 році і затвердження Папою Римським Гонорієм ІІІ правила і норми ордену стали його писаним статутом – regula.
Наприкінці життя у 1224 р. на горі ля’Верна св. Франциск отримав стигмати Христові. Він приховував їх від оточення, а намагався впливати на інших більше прикладом власного благочестя і молитвами.
Розуміючи природу як дзеркало Боже, розглядав усі творіння як “братів” і “сестер” та прославляв у своїй “Пісні до сонця” досконалість творіння.
Світські християни, дивлячись на благочестивий приклад життя святого Франциска теж захотіли жити за його ідеалами. У зв’язку з цим св. Франциск називаючи їх покутниками, організував їх у третій орден, закликаючи до апостольства у тому стані, в якому знаходяться, та у тому середовищі, в якому живуть.
Таким чином за прикладом святого Франциска багато інших святих організували третій орден згідно своїх харизм, використовуючи потенціал світського служіння християн.
Бажаючі вступити до третього ордену св. Франциска, тобто стати терціарами, можуть звертатися до отців-францисканців з Середнього.
У нашій дієцезії існує також угорська спільнота терціарів ордену св. Франциска у Хусті і Тячеві. Бажаючі можуть звертатися до Кінги Нобіліс.
Завантажується ...