Коли я був маленький, я називав Тебе “мій маленький Ісусику”. Тепер я називаю Тебе “мій улюблений Небесний Батько”. До кінця я не можу усвідомити, як сильно Ти мене любиш. Я дякую Тобі, мій Небесний Татку, за Твою безмежну любов, за твою доброту до мене, за Твою милість, за Твою терпеливість. Інколи я задумуюсь над тим, за що Ти мене так сильно любиш? Я усвідомлюю, що інколи я недостойний твоєї любові. Як часто я Тебе ображаю, засмучую Тебе, зневажаю. Як мало я з Тобою спілкуюся… Але Ти мене све рівно любиш, завжди піклуєшся про мене, пітримуєш кожну хвилину мого життя. У горі і в радості, удома і в школі, на вулиці і в церкві – Ти завжди зі мною. Для мене Ти все: моя Ти радість, моя підтримка, опора, моя надія, віра і любов.
Мій Небесний Татку, пробач мені мої гріхи. Своїми гріхами я дуже сильно засмучував Тебе. Пробач мені, пробач… я обіцяю Тобі, що більше ніколи у житті, я не повторю ті великі гріхи, про які Ти знаєш. Гріхи, які так сильно ранили Твоє Серце. Мені навіть соромно про них згадувати. Пробач мені, пробач…
Мій улюблений Татку, я дякую Тобі за ту безмірну благодать, яку Ти мені даєш. Я дякую Тобі за все добро, яке Ти даєш мені і моїй родині. Дякую за моїх бабусь, за мого дідуся, за моїх друзів, за всіх рідних і близьких. Дякую Тобі, мій Татку, за священиків – о. Андрія, за сестричок, за мою святу “рідну церкву” – церкву Доброго Пастиря, в якій я завжди зустрічаюсь з Тобою. Велике Тобі спасибі за моїх рідних батьків, які дали мені життя – за мою мамку і татка. Інколи я своєю поведінкою їх засмучую, ображаю. Прошу тебе, мій Небесний Татку, будь завжди зі мною і підказуй мені мої помилки, мої недоліки, щоб я завжди був своїм батькам лише радістю і втіхою. А для Тебе, мій Небесний Татку, був завжди гордістю. Бережи моїх батьків від усього злого, допомагай їм у праці, даруй їм здоров’я, мир та радість. І допоможи нам бути справжньою Домашньою Церквою.
Дякую Тобі, мій люблячий Татку, за цей чарівний світ, за моє рідне село, у якому я маю багато друзів. Дякую за всю красу, яка мене оточує, за чарівні квіти, дерева, за співучих пташок, за сонце, за зорі, за вітер і дощ… Як дивно все ТИ створив, мій Татку. І все це для мене, щоб я був щасливий. Дякую Тобі, дякую…
Бережи мене, Татусю, від різних грішних спокус цього світу, навчи мене цінувати все те добро, яке Ти мені даєш, віджени від мого серця все те зло, яке інколи підкрадається до мене. Прошу Тебе, мій Небесний Татку, піклуйся завжди про мене, не забувай мене. Візьми мене “заблукану овечку” за руку і веди мене дорогою спасіння.
Дякую Тобі, мій Боже – за маму і за тата.
За те, що маю друзів багато.
За те, що можу ходити
і Тебе всім серцем любити.
Ти – мій Небесний татко,
створив для мене усього багато.
Тебе я буду завжди любити,
З Тобою жити і з Тобою радіти.
Вседобрий Боже!
Насамперед хочу щиро подякувати Тобі за велике милосердя до мене. За ласки, які Ти мені уділяєш, за благодаті. Я дуже хотіла би, щоби люди всієї планети знали, що не має такого гріха, якого ти не можеш простити, якщо людина кається щиро.
Яке прекрасне почуття відчути, що ти мене любиш і не відкидаєш з моїми недоліками!
З Твоєю допомогою я хочу бути завжди доброю і вірною слугинею Тобі. А якщо я знову заблукаю, то знов прошу Тебе, поверни мене до Себе, бо для Тебе нема нічого неможливого.
Допоможи ясно розпізнати Твою святу безпомилкову волю.
з книги «Діти пишуть Богу…»
Як Ти в небі живеш? Чи все є у Тебе? Може Тобі щось треба? (Зіна, 3 кл.)
Вчора у школі об’явили, шо Ти є. Добрий день! (Льоня, 3 клас)
Шановний Всевишній, зроби так, щоб руки і ноги були усе чистими. (Боря, 2 кл.)
Я ніколи не зможу забути таткові очі, як він дивився, коли мама, взявши мене за руку, пішла від нього назавжди. Господи, скажи – скільки важить сльоза? (Аня, 4 кл.)
Милий Боженьку, до скорої зустрічі!
Завантажується ...