Величає душа моя Господа!У невеликому закарпатському селі Оноківці, яке знаходиться за декілька кілометрів від Ужгорода, цього року свій 250-літній ювілей святкує римсько-католицький храм Відвідин Діви Марії, постійно нагадуючи всім жителям про присутність Бога у нашому житті.
Хроніка з колби…
Хроніки вперше згадують поселення Оноківці у 1412 році під назвою Felso domonya. У XІV столітті тут була заснована римсько-католицька спільнота та споруджений перший дерев’яний храм. У 1727 році у селі, яке належало королівській казні, виникла велика парафія, яка включала ще і території Велико-Березнянської та Тур’я Реметянської парафій.
Початок метричних записів: 1732 рік.
У 1761 році, коли на престолі перебував Святіший Отець Климент ХІ, за регентства Марії Терезії і співрегентства Франциска у Фелше Домоньо був поставлений кам’яний храм завдяки графу Францискові Плаї із Марчельгазі, парохові цього володіння панові Себастьяну Кашаю та на пожертвування пана Андрія Рускоці. 19 травня 1761 року відбулося освячення святині на честь Відвідин Діви Марії у присутності Ужгородського архідиякона Емеріха Горвата.
Фелшедомоньсько-Оно-ківська церква, завдяки місцевому пароху Михаїлу Орящі та архідиякону – пароху Ужгорода Стефану Варзі була повністю відновлена 20 вересня 1857 року після революції Людвіка Кошута.
У 1879 році, за Папи Леона ХІІІ, за допомогою імператора Франциска Йосифа І, сатумарського єпископа Лоуренцо Шляуха, графа Ужгородського комітата Наполеона Тирика, префекта Ужгородського Антоніо Рутинера, а також архідиякона та ужгородського пароха Андрія Будіша були відновлені вівтарі храму.
1884 року будівля храму була заново перекрита, а у 1887 році на кошти королівської казни – відновлена вежа.
В часи перемін…
Багато пережив Оноківський костел. У 1939 році під час ІІ світової війни мадярські жандарми з храму забирають середній і малий дзвони, за свідченнями очевидців – на кулі.
У 50-і роки, коли влада кардинально змінилася і Підкарпатська Русь була приєднана до Радянської України, у храмі щонеділі о. Горватом відправляється латинська Літургія. У той самий час, коли закривали всі церкви, наш храм не переставав діяти завдяки пароху о. Подарило та вірницям Ковач Зузанні, Борис Вірі, які відстояли його і не дали закрити.
У ті ж роки був відновлений інтер’єр храму.
До 90-их років у храмі відправляються служби у неділі й на свята словацькою та угорською мовами. З розпадом Радянського Союзу і відлигою у релігійному житті, 1990 року в Оноківці приходить о. Петро Жарковський, який катехизує і готує дітей до Першого Причастя – життя у парафії потрохи оживає. Служби Божі словацькою мовою збирають все більше вірників. В Оноківську парафію приходять священики із Словаччини: о. Станіслав, о. Ігнац, о. Антон, о. Тібор.
З 1994 року на прохання єпископа Йосифа Головача у нашому храмі відправляють Службу Божу греко-католики. На свято Пасхи 23 квітня 1994 року отець Йосиф провів урочисту святу Літургію для греко-католицької громади с. Оноківці. Із цього храму 21 червня 2000 року Владика Йосиф відійшов у вічність.
Сьогодення…
2000 рік – у парафію приїхали отці Лазаристи місійного згромадження Вікентія де Поля о. Мілан Шашік, о. Михайло Талапканич, о. Анатолій Товкан та сестри-сатмарки с. Катерина. с. Улріка, с. Вінцента, пізніше о. Антон Єдінак, о. Адам Строчинський, с. Святослава, с. Клара. Парафія зазнає значних покращень у розвитку – все більше молоді і дітей з’являється у храмі.
Це особливо помітно на свята – Різдво Христове і Великдень. Та найбільше розквітає наш храм 2 липня – на відпустове свято Відвідин Діви Марії. Вірники з багатьох парафій Ужанської долини, майже всі мешканці Оноковець беруть участь у святковій Літургії. Варто відмітити, що до 2009 року в Оноківцях наш храм був єдиний у селі (це згодом збудована православна церква Св. Миколая, будується греко-католицький храм Вознесіння), тому на храмове свято приходили і католики, і православні та й інші люди доброї волі.
2003 рік – заново перекрита дзвіниця.
2005 рік – повністю замінена електропроводка (дякувати добрим католикам із Шатца, Словаччина), проведений ремонт захристії.
2006 рік – відновлено інтер’єр храму.
2007 рік – поставлені нові лавиці.
2010 рік – зроблено відведення води від стін храму.
Це все вдалося зробити завдяки о. Анатолію Товкану, о. Антону Єдінаку, о. Миколі Добра, нашим парафіянам, добродіям Ковачу І., Яцківу Миколі, Іваницькому Олегу та іншим людям, які жертвували час, працю, кошти для нашого храму на Славу Божу.
Дякувати Богу, на сьогодні Оноківська римсько-католицька спільнота нараховує близько 80 парафіян. Постійно проводиться катехизація дітей, які готуються до першого Причастя, наука молодих пар, які готуються до Таїнства Подружжя, нечисленна молодь самостійно готує спів на літургії неділь та свята.
Зараз в парафії с. Оноківці працюють отці лазаристи о. Антон Єдінак, завдяки якому багато чого змінилося у нашому храмі на краще; о. Микола Добра, який проводить катехизацію дітей та молоді. З 2010 року о. Олексій Шевченко, завдяки якому, маємо змогу почути Слово Боже оригінальною українською мовою. Велика подяка Богу, що дав нам таких Добрих Пастирів!
У невеличкої парафії, (яка здебільшого складається з жінок, і то старшого віку), завжди присутнє бажання рости і зміцнюватись, є ентузіазм. Наразі є багато планів: треба обновити ззовні будівлю храму, впорядкувати подвір’я, але найбільше прагнення – щоб парафія жила і зростала. Нехай нам в цьому допомагає Небесний Отець, а Пресвята Діва Марія навчає наслідувати свого Сина Ісуса Христа.
Завантажується ...