Вступ
Не маємо часу. Господи, жаліємося, що не маємо часу, ніколи не маємо достатньо часу. Спішимо,
постійно доганяємо час, ми перевтомлені, нагнівані…. нам дуже не вистачає часу. А ти, Господи?
Нам зрозуміло, що весь Твій час, весь час Твого життя був лише для нас! Господи, вкажи нам тепер,
на цій Хресній дорозі, що в нашому житті означає час.

I. Господа Ісуса засуджено на смерть

Господи Ісусе, всі ті, котрі засуджували Тебе на смерть також дуже поспішали. Поспішали, не знай- шли часу, щоб виявити чи винуватий Ти, чи ні. Як часто і ми швидко вискажемо свою думку про інших, осудимо ближнього, обговоримо, зранимо… Допоможи нам, Господи, щоб ми змогли втриматися від кожного гострого, несправедливого, неприємного слова, яке хотіло б обмовляти іншого. Змилуйся над нами, Господи, і прости нам!

II. Господь Ісус бере хрест

Господи, Ти часто гово- рив: “Не прийшла година моя…” (Йо 2,4). “Ще не прийшов час…Зачекайте…” Але тепер вже прийшла Твоя година. Вже не зволі каєш. Береш на себе хрест. Тепер це вже воля Отця. І це для Тебе головне. Господи, навчи нас чекати, щоб ми не діяли поспішно, але завжди старалися діяти згідно з Твоєю волею, щоб старалися пізнати, що в даний момент від нас очікуєш. Щоб ми ніколи не спішили здійснювати лише свої особисті плани, але щоденно прислухалися до Божої волі.

III. Господь Ісус падає перший раз під тягарем хреста

Час Твоєї останньої дороги, як того хотів Твій Отець. Несеш хрест і падаєш під ним. Освячуєш час – як нас в тому наставляє св. Павло: “Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися, – не як немудрі, а як мудрі, використовуючи час, бо дні лихі. Тому не будьте необачні, а збагніть, що є Господня воля.” (Еф 5, 15-17) Стараймося не поспішати, але разом з Христом освячувати час, використовувати час на ви- конання того, чого від нас вимагає Бог! Прислу хаймося до цього заклику св. Павла. Змилуйся над нами, Господи, і допоможи нам.

IV. Господь Ісус зустрічає свою Матір

Діва Марія також доцінювала свій час. Весь час свого життя віддала для здійснення Божих планів. Освячувала час разом зі своїм Сином. Маріє, навчи всіх жінок не рахувати час стур бовано, що ще мали б сьогодні зробити і що вже мають зроблене, але щоб могли перед Божим обличчям спокійно виконувати свою роботу.

V. Симон Киренейський допомагає Господу Ісусу нести хрест

Симон не хотів затримуватися, поспішав. Мав інші плани. Так як він і ми постійно поспішаємо, маємо свої плани, не хочемо нічим затримуватися. Але, мабуть, Симон під час зустрічі з Тобою нарешті зрозумів сенс свого життя. Господи, зупини нас на нашом у шляху, щоб ми не зійшли з дороги, але при всіх обставинах могли бачити Твоє обличчя. Змилуйся над нами, Господи, та допоможи знайти справжній сенс свого життя в любові до Тебе і до людей.

VI. Вероніка витирає обличчя Господу Ісусу

Як часто у своєму поспіху не бачимо того, хто біля нас страждає, хто не може самостійно вирішити свої проблеми, хто чекає допомоги, але ми поспішаємо, не маємо часу… Господи, допоможи нам завжди бути готовими та винахідливими, щоб мали вдосталь часу допомагати ближнім, відповідно до наших сил. Господи, попередь нас, коли ми байдужі до потреб ближнього, щоб могли допомогти так, як Тобі допомогла Вероніка.

VII. Господь Ісус падає вдруге під тягарем хреста

Як швидко ми хочемо позбавитись і того найменшого страждання, будь-якої тілесної слабкості, відразу приймаємо таблетку від головного болю і т. д. А Ти? Повністю переживаєш свої страждання і падіння на дорозі. Саме маєш час пити «з чаші», яку приготував Тобі Отець. Господи, навчи нас терпіти наші душевні та фізичні болі. Дякуємо Тобі за це, змилуйся над нашої слабкістю, Господи!

VIII. Господь Ісус повчає жінок

Господи, і сьогодні Ти теж міг би мати слова докору для наших мам, коли стільки разів на день повторюють своїм дітям: “Дай мені спокій… Не маю часу… Залиш мене, не докучай… потім, тепер не маю для тебе часу…” А які наслідки цього? Змилуйся, Господи, над усіма, які не хочуть знайти час для того, щоб займатися своїми дітьми. І допоможи їм. Щоб всі наші мами мали час на своїх дітей, час на спільні прогулянки, час на добре слово, пісню і молитву.

IX. Господь Ісус втретє падає під тягарем хреста

Господи, Ти йдеш і страждаєш. Вже востаннє падаєш на своїй дорозі, ми навіть не може- мо уявити собі ці всі страждання! Не поспішаєш, аж до дна п’єш з чаші свого терпіння. А ми, і з нами всі інші, страждаємо від надмірної діяльності. Докладаємо всіх зусиль, гніваємося, поспішаємо, ми постійно подразнені, непривітні, перевтомлені… Господи, допоможи нам пізнати, котра наша діяльність зайва, що робимо лише з пихи або з огляду на інших, щоб не відрізнялися від них. Дай, щоб ми не піддавалися надмірній діяльності, яка нас заманює. Дай, щоб могли знову і знову боротися зі своєю перевтомою та роздратованістю.

X. Господа Ісуса роздягнено

Як часто знаходимо час для висміювання, приниження – так, як це робили ті, які роздягли Тебе, Ісусе, на Голгофі і тішилися з Твоєї безпорадності. І ми багато разів ображаємо у поспіху, часто в роздратуванні, у перевтомі. Господи, змилуйся над нами і прости нам. Дай, щоб ми ніколи не мали часу на непотрібну критику та висміювання інших.

XI. Господа Ісуса прибивають до хреста

Часто чуємо, що люди хочуть мати тиху, швидку смерть, щоб не дуже боліло, щоб чим швидше все скінчилося. Господи, Ти добровільно приймаєш смерть такою, яку підготував для Тебе Твій Отець. Хочеш терпіти так довго, щоб ще міг сказати останні слова любові тим, хто є під хрестом, щоб міг простити тим, котрі спричинили Тобі стільки болю. Просимо Тебе, Господи, щоб наша смерть тривала так довго, щоб ми могли виправити те, що залишилось недосконалим; і щоб помирали з Тобою.

XII. Господь Ісус помирає на хресті

«Звершилось»!… Господи, час Твого земного життя завершується. Дякуємо Тобі, Господи, за те, що Ти зміг прийняти послання Свого Отця і присвятити весь свій час для нас і прожити навіть останні хвилини свого життя для людей. Кому і чому ми посвячуємо свій час? Задумаймось над цим! Господи, дай, щоб ми завжди мали час у мирі та тиші роздумувати про Твою смерть і дякувати Тобі за все.

XIII. Господа Ісуса знімають з хреста

Ісусе, Твоє мертве тіло було зняте з хреста. Здається, що все втрачено, все було даремно. На що Ти витрачав час свого життя? Господи, допоможи нам, щоб ми не впадали у сумнів та відчай, коли здається, що час присвячений Тобі та ближнім був марним, коли не бачимо результату. Нехай для нас є джерелом сили та потіхи те, що Ти не прожив своє життя марно, що і ми, наперекір своїм видимим поразкам, можемо надіятись, що одного разу милосердно оціниш кожну секунду нашого ззовні неуспішного життя.

XIV. Господа Ісуса кладуть до гробу

Господи, Ти у гробі. Але воскреснеш! Настав час Твоєї слави! Це вже тепер нам зрозуміло. Але нам не зрозуміло, коли прийде час нашого оцінювання перед Божим обличчям. Не знаємо, коли настане час останнього оцінювання та критики світу. Господи, дай, щоб ми думали про це, бо лише так можемо пізнати справжню послідовність, справжню ієрархію цінностей того, що повинні і не повинні встигнути зробити. Віддаваймо свій час справжньому покаянню та покращуймо своє життя. Прийди, Господи, помилуй, Господи Ісусе!

Закінчення

Господь вміє чекати. Він милостивий та не хоче, щоб хтось ішов на погибель. Тому ми повинні дбати про те, щоб жити свято і побожно… Брати і сестри, час пробудитися зі сну! Наближається наше спасіння, наближається день нашої зустрічі з Господом! Наступить день… час нашого життя виповниться. Як потім буде Господь оцінювати наш час, потрібно думати про це вже тепер…