День старих і хворих

“Білою ковдрою встелилася доріжка
До Храму Божого вела,
Душа раділа, бо чарівні дзвони
Скликали всіх до вівтаря”               

Саме так, нас людей – похилого віку – скликали чарівні дзвони нашого рідного костелу св. Августина в Перечині, на Божу Службу, яка принесла нам надзвичайне духовне задоволення. 5 лютого, по ініціативі наших священиків о. Миколи Добра СМ, о. Антона Єдінака СМ, о. Олексія Шевченко СМ та наших міністрантів була звершена свята Служба, на яку ми, старше покоління парафії, були почесно запрошені. Наші ноги, наче, «помолоділи» і самі прийшли до храму. А кому було дуже важко, то наші отці і про це потурбувалися – за кожним приїхали на автомобілі і привезли до храму. Ми дійсно відчули, що про нас не забули, що нас ще пам’ятають, а це особливо вразило наші, уже «старенькі» сердечка. Побачивши привітні посмішки наших настоятелів, молоді і міністрантів ми забули про болячки. Нам згадалися молоді роки, а щастя переповнювало наші серця.
З особливою радістю ми зайшли до нашого храму, куди дехто з нас вже не заходив може і декілька років. Ми зайшли до Божого Храму, на спільну молитву до Отця Всемогутнього, туди де панує добро і тиша, де навіть стіни переповнені Божою ласкою. В одну мить ми відчули Боже Милосердя, яке зійшло на нас з небес, бо воістину Бог любить всіх своїх дітей, не зважаючи на вік. Кожен мав нагоду перед Божою Службою піти на сповідь, і з чистим серцем з’єднатися з Ним у молитві. Особливо вразили гарно підібрані слова проповіді з уст о. Миколи Добра СМ, які кожного з нас змусили глибоко задуматися і відкрити для себе з новою силою тепло і радість Божого Серця, яке завжди відкрите для нас. Духовним зціленням для нас, стареньких, було Таїнство Єлеопомазання, яке з особливою святковістю провели наші духовні наставники. Та на цьому все не закін-чилося. Приємною несподіванкою для нас всіх, після святкової Меси, було запрошення у Пасторальний Центр, де наша молодь приготувала для нас продовження свята. Для нас було несподіванкою, але ми цьому дуже раділи, коли молодь нашого костелу, до кожного з нас особисто підходила, і з привітною усмішкою,  запрошувала на вечерю і невеличкий “сюрприз”. Цей невеличкий сюрприз став пречудовим святом. Нас привітали музичні колективи Перечинської музичної школи, які співали для нас дуже гарні пісеньки. Особливо веселили маленькі циганочки танцювального колективу. Взагалі все проходило дуже організовано і весело. Ми на мить змогли призабути про свій вік. Насамкінець, з уст нашого о. Миколи, прозвучали слова подяки Богові за те, що ми змогли сьогодні бути тут присутніми, на цій чудовій Божій Службі. З великою надією в серці, він просив нашого Господа, щоб допоміг нам в силі і здоров’ї зустрітися саме тут, у майбутньому році. Щира йому за це подяка!!!  
Від усього серця хочеться висловити слова вдячності нашим організаторам свята о. Миколі, о. Антону, о. Олексію, також всій молоді, яка зростала у вірі до Бога на наших очах ще з пелюшок. Подякуємо за те, що зуміли організувати таку гарну зустріч, дали нагоду для спільної молитви; за те, що ми знову, як одна велика родина, звернулися до Бога, зі щирими словами подяки за Його ласку і турботу. Нехай Господь Бог благословить ваші гарні починання, бо ви робите добро!