Побожна і взірцева Мурафа

Місяць жовтень – місяць розарію. І цього року отці домініканці організували обнови Розарієвих братств на Україні. Маршрут обнов пройшов такими містами: Шаргород, Мурафа, Біла Церква, Київ, Шепетівка (де нас гостинно зустрів о. Петро Жарковський), Гусятин, Ужгород. Найбільш з усіх  цих всіх нас вразила Мурафа…
Великий приклад пошани до Діви Марії через молитву розарію ми пережили у с. Мурафа. Там живе приблизно п’ять тисяч римо-католиків.
До руху Живого розарію належать 840 вірників, які утворюють 38 жіночих Роз, 5 чоловічих і 2 дитячі.
У програму нічних чувань входили: молитва розарію, Євхаристія, конференції, а після них праця в групах, де люди свідчили про силу молитви розарію.
Одна старша жінка розповідала: “П’ятнадцять років з трьома дітьми від дитинства я молилася на колінах і просила Небесну Мати про навернення свого чоловіка. Роки минали, а він ніяк не “дозрівав” до віри. Сусіди мене відговорювали – чому я стільки мучу дітей молитвою, та й до того ж на колінах. Але я довіряла Матері Божій. І так сталося, що чоловік серйозно захворів і в лікарні попросив, щоб я покликала священика. Я з радістю побігла на парафію. Духовний отець прийшов, прийняв його сповідь, дав святе Причастя та уділив Таїнство Єлеопомазання (таїнство хворих). Це була велика радість навернення “блудного сина” для священика. А я була щаслива і дякувала Пречистій Діві за вислухані молитви. Чоловік переживав глибокий мир і невдовзі Бог покликав його до вічності.”
Інша жінка говорила: “Зі всією, багаточисельною родиною ми молилися розарій і я не забувала додати намір за духовне покликання. Бог поступово кликав моїх дітей до свого служіння і я раділа з цього. Маю п’ять дочок у монастирі і одного сина – священика. Інші діти мають свої сім’ї. Дякую за це все Діві Марії.”
Розарієві братства мають гарну традицію: коли один з членів Рози помре, то сходяться інші члени на молитву у його домі протягом семи днів. Тут вони моляться, щоб покійному Богородиця випросила вічну славу у Небі.
Віру їм допомогла зберегти також молитва розарію. У тяжкі часи переслідування Церкви у Мурафі не було священика 12 років. Але наперекір цьому бажали його мати між собою у той спосіб, що стелили орнат на жертовний стіл та щонеділі просили Богородицю за те, щоб мали у себе духовного отця. Через 12 років Діва Марія їх вислухала і в Мурафі живуть і працюють три священики. З цієї парафії Бог покликав до служіння понад двадцять священиків і одного єпископа. Подяка за це Богу і Марії.
Члени Роз служать у храмі, де щотижня прибирають та допомагають у всьому.
З травня до жовтня 13 числа кожного місяця відбуваються процесії за межі села до статуї Діви Марії. Йдуть з свічками і розарієм в руках, співаючи Маріянські пісні. Ці процесії проводяться на честь Фатимської Діви Марії.
Та багато інших свідоцтв дали вірники з Мурафи. Якби ж і в наших парафіях поглибилася пошана до Ісуса та Діви Марії через розарій, то були б обов’язково щоденні переміни та навернення.