О чудова надіє…

Цей образ постійно приховують сумерки костьолу. Лише для мене, що знаю про нього, не є повністю невідомим. Як лише розсвітяться лампи перед Св. Месою, одразу ж є у повному сяйві.
Ніч з 14 на 15 вересня 1530 року. Один з братів, що живе в домініканському монастирі в італійському місті Соріано в Калабрії, готував речі на ранкову св. Месу. Запалював свічки на верхньому вівтарі, як відразу ж у їх сяйві побачив постаті трьох жінок. Брат Лоренцо дуже здивувався, бо двері були замкнені, ніде ні щілиночки, навіть миша не проникне. Але не мав багато часу на роздуми, бо до нього вже наближалася одна з тих жінок. “Кому посвячений цей костьол?” – запитала вона.
“Святому Домініку” – відповів брат Лоренцо. “Маєте тут ікону цього святого?” – питала далі. “Ні, не маємо” – правдиво відповів брат.
Жінка дала йому до рук скручену бумагу і поки брат Лоренцо дивився на неї, незнайомка загубилася зі своїми супутницями в сутінках костьолу. Брат Лоренцо розгорнув бумагу і перед його очами постав образ св. Домініка. Вже не було кому дякувати, бо за жінками й слід звітрів. Тому поспішив розповісти братам про цю надзвичайну подію. Отець Галяно і ще два брати прийшли до костьолу, роздивлялись, розпитували, але про жінок ніхто нічого не знав. Потім домініканці вже ні на мить не сумнівалися, що ікона є даром з небес. Останні сумніви розсіялись наступної ночі, коли, вірогідно о. Галяно відвідала одна з трьох жінок. Представилася як Катерина Олександрійська і сказала, що була в костьолі з Дівою Марією і св. Марією Магдалиною. Ікона невдовзі стала відомою багатьма чудами, які люди пережили за її посередництва. Не можна сказати, що є досконалим мистецьким твором, але виразною є експресія обличчя св. Домініка та емоції, які линуть при погляді на нього. Є багато доказів, які підтверджують, що ніхто не зробив з образу добру копію. Ніби сам святий заважав митцям її відтворити. Багато копій залишились незавершеними, а ті що є, дуже відрізняються від оригі-налу.
Як лише засвітиться світло перед початком св. Меси над вівтарем св. Домініка стає видно образ, який є свідоцтвом того, що відбулося 476 років тому також перед початком св. Меси в монастирському костьолі домініканців в Соріано.   
Брат Патрік недавно сказав: “Вже від ранніх часів покровительками нашого ордену є Діва Марія, св. Марія Магдалина і св. Катерина Олександрійська. Тобто три жінки, які з’явились брату Лоренцо в Соріано. Тому на образі є  він і тримає в руках розгорнутий образ св. Домініка. Але ще не все таємне відкрите, що стосується образу св. Домініка. Подібно як і всіх інших святих і в Соріано, від часів підтвердження чудес св. Домініка на образі, почали використовувати “святі мірки”. Святий Домінік, це мабуть є ще одним відкриттям, є покровителем неплідних жінок, вагітних та породіль. Пояс, довжина якого відповідає окружності розміру образу, жінки носять зав’язаним на поясі. Він виготовлений з бавовняної стрічки, на ньому є слова молитви, якою у час смерті св. Домінік прощався з братами, обіцяючи їм допомогу й заступництво у Бога, коли постане перед Його троном. “O, spem miram – О, чудесна надіє…” Історія незвичайного пояса, посвяченого біля образу святого Домініка в Соріано пов’язана з цим містом особливим чином. Стародавня домініканська легенда говорить, що місто Соріано, де має бути монастир, вибрав сам св. Домінік:
“Одної ночі в 1510 році домініканцю Вінценту у монастирі Катанзаро з’явився св. Домінік. Він наказав йому йти в Соріано і заснувати там монастир. Вінцент думав, що це був лише сон і наказ не виконав. Через деякий час св. Домінік з’явився йому другий раз і наказ повторив. Тоді вже брат невагаючись почав готуватися в дорогу. Коли вже от-от мав вирушити, злякався труднощів, які його могли чекати і вирішив нікуди не йти, а свою сумку закинув в куток. Св. Домінік приходить до нього втретє і, нагадуючи обіт послуху, вимагає виконання наказу. Після цього брат Вінцент розуміє важливість події і вирушає до Соріано. До міста прийшов у той час, коли змінювалася влада міста і вирішувалося, чи в ньому залишаться францисканці чи домініканці. Прихід Вінцента вирішив “суперечку”.
Під час будівництва монастиря також відбулося декілька чудесних подій. Наприклад, був знайдений вночі біля каплиці, могутній хрест, вдвічі більший від звичайних. Пізніше багато людей свідчили, що бачили як на будівництві вночі працював якийсь монах. Муляри, коли приходили вранці на роботу підтверджували, що стіни монастиря вищі, ніж були день перед тим. Вже у 1530 році у новозбудованих приміщеннях монастиря жили 3 отці, 1 брат і 1 світський.” От ми і прийшли до року таємничого об’явлення трьох, вже нам відомих жінок.
Жінки – породіллі, неплідні, вагітні, які просили про заступництво св. Домініка, свого покровителя, носили пояс, відміряний згідно окружності образу, спочатку пристебнутий до одежі, пізніше опоясалися ним і носили так довго, поки їх проблема не вирішилась. Звичайно, не поясу треба приписати чудесну силу, він є зовнішнім благословенним знаком, але молитві, яку щиро й декілька разів на день відмовляли жінки в труднощах, з вірою, що св. Домінік їм допоможе. Віра й любов є основою цієї молитви-прохання.
Тримаю в руках брошурку сестер домініканок з Польщі. В ній багато вислуханих молитов жінок, їх фотографії. Таких, які довгі роки чекали на зачаття, здорових новонароджених дітей, про яких лікарі з впевненістю говорили, що будуть розумово чи фізично хворі і радили аборт. Маю надію, що з цими текстами і з свідоцтвами зі Словаччини будете мати можливість познайомитися в брошурі, яка вже готується. Якщо Господь вислухає прохання ще двох майбутніх мам, які носять пояс і вислухає заступництво св. Домініка, то будуть й інші. В брошурі буде й контакт до кого звертатися. Як надзвичайно вибирає Господь шляхи для вирішення людських прагнень і як таємничо приєднує різних людей до здійснення своїх планів!  
Сьогодні пишу як мені сильно допоміг чудесний поясок, щоб молитвою допоміг й іншим жінкам, котрі це потребують. Якщо біля вас є такі сім’ї, дайте їм знати, щоб св. Домінік міг виконувати свою обіцянку, з якою відходив з цього світу і хай його заслугою озивається дитячий плач та сміх там, де вже давно втратили надію, адже: “O, spem miram – О, чудесна надіє…”      

Св. Домінік де Гузман

Заступник неплідних жінок та важко народжуючих, народився близько 1170 року в невеликому іспанському містечку Калеруега. Коли став священиком та каноніком капітули в Осмі, допомагав своєму єпископу в місіях, що привело його до повної самопожертви через проповідування і провадження людей на дорогу істини. Так зібрав навколо себе приятелів і заснував Орден Проповідників. Папа Гонорій ІІІ затвердив Орден 22 грудня 1216 року. Але перед цим, у 1206 році, в співпраці з декількома жінками заснував спільноту монахинь названих “сестри проповіднички”. Їхнім завданням було своїми молитвами і Богу посвяченим життям підтримувати апостольську працю братів домініканців. Святий Домінік палав безмежною любов’ю до Діви Марії, якій довірив свій орден. Недивно, що Орден Проповідників і сьогодні є тісно пов’язаний зі св. Розарієм.
Св. Домінік помер в Болоні 1221 року.
Але до сьогодні не перестає допомагати членам духовної родини, а також всім, хто просить про допомогу. Свідчить про це храм св. Домініка у містечку Соріано, що на півночі Італії, звідки особливо вагітні жінки поширювали звичку носити так званий “Пояс св. Домініка”.
Свято св. Домініка Церква святкує 8 серпня.

О, чудесна надіє, яку ти залишив тим, що в годину твоєї смерті плакали над тобою, а ти обі-цяв їм, що по смерті будеш допомагати братам.

* Виконай Отче, що обіцяв і допомагай нам своїм заступництвом.*

Ти, котрий прославився уздоровленням тілесно хворих, випроси нам допомогу у Христа і вилікуй хвороби наших душ.

* Виконай Отче, що обіцяв і допомагай нам своїм заступництвом.*

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

* Виконай Отче, що обіцяв і допомагай нам своїм заступництвом.*

Молися за нас, святий отче Домініку,
Щоб ми удостоїлись Христових обітниць.

Молімося: Боже, Ти милостиво просвітив свою Церкву заслугами й вченням нашого отця святого Домініка, дай, щоб за його заступництвом ми отримали допомогу у своїх справах і щоб постійно духовно зростали. Через Христа Господа нашого. Амінь.