Рейтинг Користувача: / 24
НайгіршеНайкраще 
 ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ПРО АБОРТ


Захистімо життя!

Нас постійно дивують зростаючі здібності сучасної людини, досягнення лікарів в рятуванні людського життя різними способами. З іншого боку, нам важко повірити, що найбільш здібні уми людства працюють над тим, щоб найефективніше знищити щонайбільшу кількість людей в нашу "цивілізовану епоху".

Дорогі читачі Світла, хочемо запропонувати вам серію матеріалів про аборт з книги "50 питань і відповідей про АБОРТ". Нехай ці рядки нам допоможуть зрозуміти усю проблему цього страшного зла теперішнього "цивілізованого способу смерті".
 
 
 
Питання №1: Що таке аборт?

Відповідь: Аборт - це добровільна процедура, що перериває розвиток дитини під час вагітності в утробі матері, викоана з метою: вбити в ній життя. "Аборт означає вилучення живого утробного плода або ембріона з жінки з метою його вбивства". (Закон Франції про аборти від 1975 р.) Хоча мимовільна смерть дитини, що має з'явитися на світ визначається в медичних термінах як "мимовільний аборт".

Якщо дитину, що має з'явитися на світ, вбивають в материнському лоні, то мова йде про справжнє дійсне вбивство. Однак, якщо дитину, що народилась живою, вбивають після народження, тоді мова йде про дітовбивство.

Питання №2: Які методи використовуються для вбивства дитини, що повинна з'явитися на світ, протягом перших трьох місяців його утробного життя?

Відповідь: Методи, які використовуються під час аборту в період, установлений законом включають засоби, що викликають аборт, вилучення плода методом відсмоктування й методом скоблення.

Питання №3: Що собою являє засіб, що викликає аборт?

Відповідь: Засоби, що викликають аборт - це будь-які фармацевтичні, хімічні засоби або пристрої, що викликають смерть дитини, що повинна з'явитися на світ, іноді отруюючи його в такий спосіб. До цієї категорії відносяться "ліки, прийняті наступного дня", "спіраль", і ліки RU 486.


АБОРТ лат. abortio - викидень. Переривання вагітності - interruptio graviditatis - означає штучне її закінчення в терміні, коли плід ще не здатний до поза утробного життя.

Питання №4: Чи є ліки RU 486 вдалим рішенням проблеми на відміну від аборту?
Відповідь: Це потужний синтетичний стероїд, що викликає аборт у матерів зі строком вагітності від 5 до 7 тижнів, використовується у Франції та Великобританії. У США Бюро контролю за фармацевтичними засобами й продуктами харчування оприлюднило заяву, де висловило тривогу з приводу ліків RU 486, заборонило його імпорт для особистого користування, тому що воно небезпечно для жінок. Це зовсім недавно перед передачею патенту його виробник - фармацевтична фірма (французька фірма Roussel Uclaf) рекомендувала застосовувати його тільки попередньо підготувавши все для надання термінової реанімації, якщо буде потреба. "RU 486 не є ліками легкого застосування" - заявляє Едвард Салінг з фірми Roussel Uclaf., - "Жінка, що бажає припинити вагітність за допомогою цього засобу, повинна буде "жити" з абортованим плодом у своїй утробі не менше тижня. Це жахливе випробування для психіки жінки".

Питання №5: Як виконується аборт за допомогою відсмоктування?
Відповідь: Під час аборту за допомогою відсмоктування поступово розширюють зовнішній канал шийки матки. Для висмоктування плода, всередину матки вводять трубку за допомогою якої плід видаляють. Відсмоктування роблять за допомогою пристрою, схожого на пилосос, але цей пристрій набагато потужніший. Причиною смерті плода є розчленування його ручок і ніжок. Шматки плода перетворюються на криваве місиво. Цей метод використовується найчастіше.

Питання №6: Яким чином виконується аборт за допомогою скоблення?
Відповідь: При методі розширення шийки матки й скоблення, у матку вводиться інструмент у формі довгої загостреної ложи, яким скоблять стінки матки, видаляючи в такий спосіб її вміст. Цей метод, що іноді доповнюється відсмоктуванням, використовується для хірургічного лікування кровотеч невагітних жінок.
Питання №7: Які засоби використовуються для вбивства плода, що має строк життя в утробі матері від трьох до дев'яти місяців, у тих країнах, де це дозволено?
Відповідь: Захисники абортів використовують різні методи для вбивства утробного плода в другі й треті місяці вагітності. До них відносяться розширення шийки матки вилучення плода з організму, ін'єкція гіпертонічного розчину солі, застосування простагландинів вихолощування та аборт за допомогою часткового народження.

Питання №8: Яким чином діє аборт за допомогою розширення шийки матки й витягування плода?
Відповідь: У випадку аборту методом розширення шийки матки й витягування плода, шийку матки примусово розширюють. Вона повинна бути розкрита більше, ніж при методі відсмоктування, застосованому в перші три місяці життя, тому що жертві що повинна бути розчленована, вже від 13 до 24 тижнів, і отже, вона більша за розміром. Тому що кістки плода більш міцні, для розчленування (спочатку ручок та ніжок, потім спини) використовують щипці. Наприкінці розбивають на шматки череп, для того, щоб можна було витягти методом відсмоктування голову. Шматки плода можуть витягатися накладанням акушерських щипців, які мають форму кільця. Під час цієї процедури для плода не застосовується ніяка анестезія (наркоз), тому що категорично заперечується агонія цієї беззахисної жертви.

Питання №9: Яким чином використовують гіпертонічний розчин солі для того, щоб викликати аборт?
Відповідь: Цей метод являє собою ін'єкцію гіпертонічного розчину солі. Голкою, довжиною 8см. Пробивають стінку черевної порожнин, а потім і стінку матки, викачують 60 сантилітрів рідини і потім вводять 200 сантилітрів гіпертонічного розчину солі в порожнину, де міститься плід. Плід, що звик пити рідину, в якій він занурений, пробує смертельну отруту, що має гіркий присмак. Поступово сіль обпалює шкіру, горло і кишечник. Дарма плід намагається втекти перевертаючись з страшними конвульсіями з одного боку на інший. Його жахлива агонія може тривати годинами. Зрештою, материнське лоно виштовхує плід. Його тіло здається червоним через опіки.

Питання №10: Що собою являє аборт за допомогою простагландинів?
Відповідь: Простагландини - це гормони, що викликають родові перейми. Їх можна ввести у вигляді ін'єкції в рідину, що міститься в матці, або прийняти у вигляді вагінальних таблеток. У результаті у матері починаються передчасні пологи, народжується мертвий плід, або занадто малий, щоб вижити поза лоном матері. У цьому випадку дитиною не займаються, і вона помирає, так і не одержавши допомоги.

Питання №11: Яким чином гістеротомія стає абортом?
Відповідь: При гістеротомії, так само як і при пологах за допомогою кесаревого розтину, черевну порожнину й матку розкривають за допомогою хірургічного втручання. Але якщо кесаревий розтин використовується для порятунку життя плода, гістеротомія використовується для того, щоб знищити це життя. Щоб задушити дитину, деякі лікарі використовують плаценту.

Питання №12: Що мається на увазі під "абортом часткового народження"?

Відповідь: Аборт способом часткового народження полягає у витягуванні плода із шийки матки, хватаючи при цьому дитину за ніжки й витягуючи всього цілком, крім голови. Потім хірург заглиблює ножиці в основу черепа, максимально їх відкриває, щоб максимально розширити канал і за допомогою відсмоктування витягає голову.

Питання №13: Чи є аборт надійним хірургічним втручанням?

Відповідь: Прихильники абортів обдурюють жінок, запевняючи їх, що легальний аборт надійний сам по собі. Статистика стверджує, що в дійсності все інакше. Багато жінок, що прагнуть одержати з абортом волю репродукції, піддають ризику свої репродуктивні здатності, або ж можуть зовсім їх втратити. Вони стають на все життя не здатними мати дітей. Використовуючи навіть найсучасніші хірургічні технології у фазі відсмоктування або скоблення, коли пластмаса або метал хірургічних інструментів торкаються найніжніших тканей матки, можні пошкодити внутрішні органи. Але навіть, якщо немає ушкоджень, аборт здатний зруйнувати імунну систему.

Питання №14: Чи є аборт єдиною небезпекою для плода в утробі матері?
Відповідь: Ні! Дитина може стати жертвою дітовбивства. Пересадження тканини утробного плода, що вимагає використання живого утробного плоду для відновлення живих тканин, іноді вважається абортом. Ці тканини вилучаються з утробного плоду, тому що в дійсності мова йде про живу дитину, а отже і дітовбивство або евтаназію, що має утилітарну мету.

Питання №15: Чи не є доношена до кінця вагітність більш небезпечною, чим аборт?
Відповідь: Зовсім навпаки. Було доведено, що вагітність більш безпечна, ніж аборт, як у першій своїй половині, так і в другій. Статистичні дані, що приводять часто для підтримки протилежного аргументу, є обманом. Прихильники абортів систематично порівнюють рівень смертності матерів (якщо це навмисний аборт, то в перші 12 тижнів вагітності) з рівнем смертності під час усього періоду вагітності на момент пологів, а також періоду, який йде за ними.

Питання №16: Які ускладнення можуть виникнути у жінки через аборт?
Відповідь: У жінки, що йде на аборт, крім іншого можуть розвинутися наступні патології: Кровотеча. У наш час, коли через кров може передаватися вірус СНІДу, маткова кровотеча може бути небезпечна для життя жінки, тому що жінкам, яким роблять аборт, через надмірну кровотечу може знадобитися переливання крові. Із цієї причини чіткого контролю вимагають й ліки RU 486, тому що вони викликають кровотечу. Інфікування. Якщо після аборту в матці залишаються частини плоду, або якщо хірургічні інструменти недостатньо добре стерилізовані, жінка піддається ризику не мати дітей в майбутньому, що може потрапити в маткові труби.

Ушкодження шийки матки. Вона може бути ушкоджена інструментами, використовуваними для розширення шийки матки, через що під час майбутніх вагітностей може відбутися мимовільний аборт або передчасні пологи. Аборти хімічними засобами також можуть викликати в майбутньому мимовільний аборт.

Прокол матки. Під час аборту методом скоблення може бути проколота стінка матки, що може викликати запалення (перитоніт). У цьому випадку може виникнути необхідність у хірургічній операції, коли треба буде видаляти всю матку, роблячи в такий спосіб жінку не здатною мати дітей.

Прокол кишечника. Під час аборту методом скоблення або відсмоктування в результаті помилкового руху хірургічного інструмента може бути проколота не тільки шийка матки, але і ободочна кишка. Тоді буде необхідна хірургічна операція з резекції, тобто видаленню ушкодженої частини кишечника.

Питання №17: Які ще ускладнення можуть бути викликані абортом?
Відповідь: Навіть у тому випадку, коли в жінки не виникають ускладнення одразу після аборту, пізніше в неї можуть виникнути наступні наслідки: - Народження мертвих дітей або дітей, що мають фізичні недоліки. Жінки, кров яких має негативний резус-фактор, але не одержують імуноглобуліну Rно (D) можуть реагувати на кров батька, що має позитивний резус. Підвищене руйнування червоних кров'яних кульок в результаті хвороби крові може викликати дородову смерть дитини або ж народження дітей з фізичними недоліками.

- Запалення тазових органів. Запальний процес у тазі - це серйозна хвороба, вона звичайно є наслідком аборту, відзначається в 30% випадків. Це запалення може стати причиною мимовільних абортів, стерильності й хронічного болю у тазі.

- Мимовільні аборти. У жінок, які робили аборт, мимовільні аборти зустрічаються на 35% частіше, ніж у жінок, які не робили аборт.

- Передчасні пологи. Передчасні пологи бувають в 2-3 рази частіше в жінок, які робили аборт, у порівнянні з жінками, які ніколи не робили аборт.

- Рак грудей. Існують серйозні побоювання, що аборт може збільшувати ризик раком грудей, особливо якщо це була перша дитина. "У жінок , які роблять аборт в перші три місяці вагітності, ризик захворювання раком грудей подвоюються в порівнянні з жінками, які виношують вагітність до кінця."

- Позаматкова вагітність. При позаматковій вагітності плід розвивається в фаллопієвих трубах, а не в матці, що піддає жінку смертельній небезпеці для жінки у випадку розриву однієї із труб. У жінок, які робили аборт, спостерігається значне збільшення випадків позаматкової вагітності. Дослідження показали, що ризик позаматкової вагітності подвоюється після першого аборту та зростає в 4 рази після другого аборту. Небезпека зростає при прийманні ліків RU 486, що не ефективно при позаматковій вагітності створюючи помилкове враження (тому що воно викликає кровотечу) що жінка більше не вагітна.

Питання №18: Чи може аборт бути причиною проблем психологічного характеру у жінок?
Відповідь: Так. Аборт може бути причиною проблем емоційного, психологічного й психіатричного характеру у жінок:

Втрата самоповаги. Жінка, що зробила аборт почуває, що вона не виконала місію бути матір'ю й захисником життя. В неї виникає почуття неповаги до себе аж до презирства. Почуття провини. Багато жінок відчувають почуття глибокої провини й любові до дитини, що повинна була б народитися. Якщо згодом жінка спробує зняти або придушити почуття власної провини, наслідки стають ще більш серйозними, через зусилля придушити розтривожену совість.

Жаль, занепокоєння й депресія. На відміну від дорослих жінок, молоді жінки більше страждають від залишкових психологічних явищ, що виникають незабаром після аборту. Навіть якщо першою реакцією жінки що зробила аборт, було почуття полегшення, то пізніше настає почуття жалю, занепокоєння й депресії.

Післяабортний синдром. Часто реакція жінки на аборт схожа на порушення, що виникають в результаті післятравматичного стресу, що зустрічається у ветеранів війни. Часто перші симптоми з'являються через багато років після аборту, коли в жінки зяють ся проблеми, які ніколи раніше в неї не спостерігалися, такі як неповага до себе, притуплення чутливості, повернення до окремих моментів з минулого, важка концентрація уваги, безсоння.

Питання №19: Тільки мати, що зробила аборт, має порушення типу післятравматичного стресу, причиною яких є аборт?
Відповідь: Ні. Дослідження показують, що часто й батько страждає важкими негативними наслідками, якщо він усвідомлює, що його дитина була вбита. Батько страждає ще більше в тому випадку, якщо він був проти аборту, тому щовідповідно до Закону тільки мати вирішує долю вагітності; Закон забороняє йому захищати життя власної дитини, що повинна з'явитися на світ.

У цій ситуації один батько висловив власний емоційний стан наступними словами: "Можливо, ви читали, що щось подібне, неминаюче почуття провини й подавлені емоції, відчувають ветерани війни у В'єтнамі. Цей стан називається порушення типу післятравматичного стресу, він є результатом спроби стерти або придушити сильну реакцію на смерть і насильство, якої їх оточували. Ця реакція має ту ж природу, що й моя реакція на аборт, зроблений моєю дружиною. Коли ми вийшли з клініки після аборту, для мене цим все так і не закінчилась".

Питання №20: В який момент починається життя?
Відповідь: Якщо ми не дамо визначення термінам, що використовуються, то цим питанням ми дозволимо себе обдурити. Власне кажучи, життя (в абстрактному змісті) не починається: воно передається від живих клітин до інших живих клітин, ця безперервність є фундаментальним постулатом біології. Однак життя (в конкретному змісті) дійсно має початок. Отже, питання, що визначає суть аборту, можна сформулювати в такий спосіб: "Коли починається життя людини?" Біологія встановила, що життя нового людського індивідуума починається в момент зачаття, тобто при злитті чоловічого сперматозоїда з жіночою яйцеклітиною. В результаті з'єднання 23 хромосом чоловічих статевих клітин з 23 хромосомами жіночих статевих клітин з'являється нова клітина з 46 хромосомами. Ця клітина, названа зиготою, містить новий генетичний код, що робить індивідуум від батька й матері й від будь-якої іншої людини в світі. Це відбудеться приблизно через 12-18 годин після статевих зносин.

Питання №21: Ви хочете сказати, що одна-єдина клітина вже являє собою людський індивідуум ?
Відповідь: Так. Ембріолог Кейт Мор заявляє: "Кожен з нас зачав своє життя в одній єдиній одноклітинній зиготі". Як стверджує посібник по акушерству, щойно зачата дитина має свій генетичний код, відмінний від генетичного коду батька та матері. На біологічному рівні зигота не є безособовою істотою, але це він або вона в мініатюрі, тому що її єдина клітина є чоловічою або жіночою. Він чи вона є новим людським індивідуумом, унікальним та досконалим. Це унікальний індивідуум, тому що індивідуум, ідентичний йому, ніколи не існував у минулому, і не існуватиме в майбутньому. Як стверджують лікарі Ландрум Шитлс і Давид Рорвик, "зачаття дає життя, роблячи це життя унікальним у своєму роді".Це досконалий індивідуум, тому що генетичний код (генотип) зиготи містить інформацію про всі характерні риси нового людського індивідуума: зріст, колір очей, волосся, шкіри і т.д. Генотип, тобто характерні спадкові риси унікального людського індивідуума, установлюється в момент зачаття і він залишається таким протягом всього життя нового індивідуума. Отже, якщо запліднена клітина вже є людським індивідуумом, то вона вже є й людською особистістю, хоча її духовні здатності ще не виникли, може бути з тієї причини, що душа ще не завершила духовного характеру людини. Дійсно, при правильному бачені людської особистості, душа не може бути в дуалістичному змісті протиставлена тілу; обидва елементи людської особистості повинні вважатися нерозривними. Тому неможливо відокремити індивідуума від особистості, думаючи, що зигота ще не є людиною; початок людської особистості повинен збігатися з початком біологічного життя.

Питання №22: Чи не є зигота лише потенційною можливістю людини?
Відповідь: Ні. Зигота не є потенційною можливістю людини, а є людиною, що має потенційну можливість стати дорослим. Можна говорити про те, що сперма і яйцеклітина до свого життя містять потенційну можливість стати людиною, але коли злиття відбулося, це вже людина, хоча ще багато його можливостей не задіяні. Питання №23: Чи є нова клітина тільки ескізом людини?
Відповідь: Це порівняння поширене серед прихильників аборту і явно абсурдне. Ескіз - це архітектурний проект, зроблений на картоні, що сам ніколи не перетвориться ні на будинок, ні на будь-яке інше спорудження, тому його необхідно доводити до досконалості. І навпаки, плід розвивається автоматично до дня народження, а потім стає дорослою людиною, якщо не буде зроблений аборт. Отже, знищити ескіз - це не те ж саме, що знищити будинок, знищити зиготу еквівалентно вбивству вже живої людини.

Питання № 24: В який момент зигота "гніздиться", тобто розташовується на постійному місці в матці?

Відповідь: Після зачаття зигота починає рухатися в напрямку до матки, щоб там розміститися. Через 16 днів після запліднення починається процес поділу клітини, і зигота розташовується в живильному гнізді матки. "Починаючи з сьомого дня, відбуваються щирі відносини між матір'ю та дитиною". Зигота "гніздиться", тобто розташовується в матці приблизно на дванадцятий день після запліднення.
Питання № 25: Чи можна говорити про те, що до свого розташування в матці, існує тільки "ембріон", позбавлений людської суті, і тому про людський індивідуум можна говорити тільки після того, як ембріон займе своє постійне місце в матці? Відповідь: У жодному разі. Ця теза є ненауковою і служить лише для цинічного виправдання маніпуляцій з ембріоном в перші тижні його життя, заперечуючи таким чином, що ембріон має людську гідність. Насправді ж в ембріоні нічого не змінюється після того, як він розташовується в матці: він лише зайняв свій перший будинок. Ми могли б тоді говорити, що й людина є людиною тільки після того, заселяється в житло. Таким чином, ті, хто не має даху над головою, виділяються в особливу категорію, що передує людській. Вважається також, що "гніздування", розташування в постійному місці в матці, означає початок людського життя, тому що саме тоді встановлюються біологічні відносини між ембріоном та його матір'ю. Але не відносини з кимось визначають існування людини, навпаки - існування людського життя робить можливим двосторонні відносини. Щоб мати з кимось відносини, передусім, необхідно, щоб цей хтось був. У природі ембріону нічого не змінюється при проходженні від фази, що передує "гніздуванню", розташуванню в постійному місці, до фази що випливає за цим "гніздуванням"; і крім усього іншого, якби це було не так, то ця мати мала б відносини не з кимось, а із чимось.


Питання № 26: Клітини дитини походять із клітин матері?

Відповідь: Ні. Згідно біології та генетики ембріон за допомогою дійсного вибуху життєвої сили має свій власний розвиток в лоні матері. Д-ор Барт Хеффернан описує цю динамічну фазу розвитку: "Починаючи від зачаття, дитина є досконалим, динамічним індивідуумом, що швидко росте. Протягом дев'яти місяців шляхом природного і безперервного процесу всього одна запліднена яйцеклітина розвивається і ділиться на мілліарди клітин. Через вісім тижнів від ескізу (рудимента ембріонального органа) нічого не залишається; все на своєму місці й усе можна буде знайти в немовляти".


Питання № 27: Яким чином ембріон "життєздатний"?

Відповідь: Як і багато інших термінів, створених прихильниками абортів, і цей термін життєдіяльності має подвійне значення й внаслідок цього є небезпечним. Якщо під "життєдіяльністю" розуміється здатність того, що було зачало розвиватися незалежно від матері, то здоровий глузд нам підказує, що не тільки утробний плід, але й немовлята, якщо мова йде про їхню можливість бути здоровими й нормальної величини, не є "життєздатними". Тому що без постійної допомоги з боку матері або інших осіб, що допомагають немовляті, немовля не може вижити й досить швидко помирає. Ще в ХХ столітті, народжені раніше строку, тому що технічні можливості того часу були недостатньо високими для їхнього порятунку. В даний час ми є спроможними врятувати дитину, що народилася всього лише на 20 тижні вагітності, а вчені працюють зараз над створенням штучної плаценти, що зможе зробити "життєздатними" ембріони, що мають усього 10 тижнів життя. Як ви бачите, категорія "життєздатності" не в змозі встановити, чи має жива істота людську природу, а лишень може оцінити її здатність до незалежного життя. Використання цього дискримінаційного поняття стосовно до людських індивідуумів на різних стадіях їхнього розвитку веде до абсурдного вироку до смерті шляхом евтаназії, тому що "нежиттєздатними" є не тільки діти, які повинні з'явитися на світ, але й особи, які нездатні вести незалежний спосіб життя, такі наприклад, як пацієнти в комі, аненцефали тощо.
Питання № 28: В який момент починає битися серце дитини, що має з'явитися на світ? Відповідь: Наприкінці третього тижня, рахуючи від дня запліднення, серце дитини, що має з'явитися на світ, починає битися, змушуючи циркулювати кров; при цьому його група крові може бути відмінною від материнської.


Питання № 29: Коли починає формуватися нервова система дитини?

Відповідь: Розвиток центральної нервової системи починається на третьому тижні з моменту зачаття; вже на четвертому тижні плід демонструє складну рефлекторну діяльність, наприклад, моторні реакції. Після шостого тижня вже має мозок, тому що електроенцефалограма вже реєструє в нього церебральні хвилі.

"Сьогодні варто запитати не " коли починається життя людини?", а  "яку цінність має людське життя?" Захисники аборту, що розчленовують ручки і ніжки дитини, що повинна з'явитися на світ, для того, щоб переконатися, що вона повністю вилучена з материнського лона, навряд чи сумніваються в тому, що мова йде про людський індивідуум. Для них, як і для всіх нас, питання полягає в тому, чи має це маленьке людське життя, дане Богом, право бути захищеним законом, таке ж право, що захищає і нас, дорослих. " (Рональд Рейган, екс-президент США).

...


Питання №35: Якщо аборт торкається ваших моральних і релігійних переконань, ви можете відмовитись від нього. Але ви не можете заборонити іншим застосовувати його. Чому закон повинен нав'язувати певну мораль суспільству, порушуючи таким чином свободу совісті й приймаючи рішення за інших?

Відповідь: Рішення залишається особистим тільки в тих межах, які стосуються винятково інтересів і прав особи, що приймає рішення. Але якщо заторкуються інтереси і права інших людей, тоді це рішення вже не є особистим а переданим йому для виконання. Однак ніхто не має права передавати право, що йому не належить, а тим більше не головне право, яким є право на життя. Дійсно, життя належить тільки нашому Творцеві; Бог дав, Бог забрав; тому ніхто, включаючи його матір, не має права вбивати безневинної людини. Вбивати кого - небудь, щоби вільно розпоряджатися своїм приватним життям - означає позбавляти індивідуума всякого приватного життя, тобто позбавляти його честі бути людиною, створеною по образу й за подобою Божою. Аборт - масове вбивство дітей, що повинні народитися, не є приватним вибором, а приватним злочином, що взиває про помсту перед Богом і людьми, і вимагає справедливості. Як було б абсурдним толерантно відноситися до тих батьків, які роблять сексуальні злочини проти своїх дітей, мотивуючи це тим, що їхня приватна справа, так і абсурдно толерантно відноситися до жінки, що вбиває дитину, яку носить у своєму лоні, мотивуючи це тим, що все відбувається в її утроби є її приватною справою. Зрештою аборт є вищим ступенем насильства, що мати може зробити проти своєї дитини.

Питання №36: Чому права виношуваного плода повинні переважати над правами дорослої жінки?

Відповідь: Існують різні категорії прав, які не рівні як з моральної, так і ї юридичної точки зору. Першорядні або первісні права повинні переважати над другорядними або вторинними правами. Право на життя є першорядним, первісним, переважним правом, без якого неможливо користуватися всіма іншими правами. Отже, його необхідно захищати в першу чергу і більше від інших прав, якими можна пожертвувати на його користь, якщо буде потреба, якщо навіть ці права теоретично є законними. Жінка, що може зробити аборт, заявляє претензії на другорядне й вторинне право - право "керувати  своїм тілом" або право звільнитися від "проблеми" - жертвуючи для цього першорядним і первісним правом, правом на життя, не власне, а іншого, тобто власної дитини. Отже, вона претендує на отримання (спірної) переваги для себе, змушуючи при цьому платити за це свою власну дитину найдорожчою ціною - ціною життя, здійснюючи в такий спосіб зворотною сторону материнського жертвоприношення. Тому закон повинен заборонити аборт, бо він вивертає навиворіт ієрархію всіх прав і обов'язків.

Питання №37: Але хіба закон не повинен  був би дозволити принаймні одне виключення: аборт у терапевтичних цілях у тому, якщо життю матері загрожує небезпека?

Відповідь: Лікар, який лікує вагітну жінку, має не одного пацієнта, а двох: матір і дитину. Немає нічого терапевтичного в навмисному вбивстві другого під приводом порятунку першої. Убивство не може служити терапією. Професор Чарльз Райс, доцент юридичного факультету в Нотр-Дамі, стверджує, що "не існує ситуації, у який аборт був би необхідний з медичної точки зору для порятунку життя матері". Д-р Рій Геферман із Туфтського університету  заявив на конгресі американських хірургів: "Кожен може робити "терапевтичний" аборт або зневажати сучасні методи лікування у випадку ускладнень, що виникають під час вагітності, або ж не мають бажання використати їх". І взагалі, гарна мета не виправдовує використання поганих засобів (мета не виправдовує засіб): жертвування дитиною, що повинна народитися, ніколи не може бути виправдано, навіть якщо передбачається отримати гарний результат. І в той же час не можна говорити про вбивство, якщо лікар намагається врятувати як матір, так і дитину, а дитина помирає тільки тому, що вона слабша.

Питання №38: Чому закон повинен захищати життя дитини, яка має народитися , дискримінуючи життя матері, яка вже народилася і живе?

Відповідь: Закон не може займатися захистом одного без невинного життя, дискримінуючи інше таке ж безневинне життя. Але саме по цій причині закон повинен заборонити аборти, відбивши тим самим постулат, мудро висловлений Папою Пієм ХІІ: "Безневинне людське життя, в якому б стані воно не виявилося, слід захищати з найпершого моменту народження від будь-яких прямих зазіхань. Цей постулат прикладено як до життя дитини, яка має народитися, та і до життя його матері Церква ніколи не вчила, що життю дитини слід надавати рперевагу, на відміну від життя його матері. Буде помилкою формулювати проблему наступноюальтернативою:"або життя дитини, або життя матері ". Ні: Ані життя дитини, ані життя матері, не повинні піддаватися акту вбивства. Як для одного , так і для іншого єдиноб можливою вимогою може бути наступне: докласти всіх зусиль, щоб врятувати два життя, як життя матері, так і життя її дитини".
Питання №39 Чи не повинен закон дозволити аборт хоча б у випадку сексуального насильства або кровозміщення? Відповідь: Жірка , що є жертвою сексуального насильства, має право вчинити опір своєму насильнику. Але дитина, що народиться, не є агресором, а навпаки, другою безневинною жертвою. Тому її неможна вбити для того, щоб виправити провину, скоєну його батьком. "Покарати кривдника, але не його дитину!", справедливо зауважує Міріам Каїн. "Держава повинна була б виносити смертельний вирок будь -якому гвалтівникові, що скоїв такий злочин, але небезневинній дитині, що є наслідком. Інше зло, додане до першого не несе нічого доброго. Дитина не повинна розплачуватися за злочин, скоєний батьком".


Питання №40: Чи неповинен закон дозволити аборт хоча б у випадку, коли плід є калікою, рятуючи його в такий спосіб від нещастя народитися з фізичними недоліками і позбавити його матір від проблеми мати дитину, позбвлену "повноцінного життя"?

Відповідь: Як ми вже говорили, гідність бути людиною не залежить від рівня досконалості її життєвих функцій, Звідси випливає, що "якість життя" не залежить від стану здоров'я і цілісності фізичних і психологічних функцій людини. Людина, що має фізичні вади, навіть якщо вони серйозні, не перестає через це бути людиною, і, отже, має право життя. Вона заслуговує мати, як до, так і після народження, такий же юридичний захист, як той, що гарантований всім іншим громадянам. Той хто відмовляє їй в такому захисті, піддає її огидній дискримінації, що підриває основи людського суспільства, Не існує ніякої обгрунтованої різниці між убивством дитини, хщо має народитися, і вбивством народжених калік. Вбивство утробного плоду через його фізичні вади є справжнім випадком дородової ефтаназії.
Абсолютно справедливо Папа Йоан Павло ІІ викриває цю війну сильних проти слабких , у які життя, що мало б отримати гарний прийом вважається марним тягарем і тому воно відкидається. Д-р Юджин Даймонд заявлає: "Установлення навності генетичних аномалій в дородовий період робить ефект, рівний створенню вільної зони, де можна вільно влучати в мету".
Аргумент, яким намагаються виправдати аборт для того, щоб гарантувати якість життя, є не милосердним, а навпаки, злочинним: в імя якості життя , щоб гарнтувати її "якість". Крім того. Він містить серйозні ілюзії з приводу можливості гарантувати таку "якість".
Професор Джером Лежен, відомий французький генетик, передає вражаюче свідчення, зроблене йому одним американським колегою: "Багато років тому мій батько був єврейським лікарем, що займався своєю професією в м. Бренау, Австрія. Одного дня в його клініці народилося двоє діточок. Один з них був сильним і здоровим хлопчиком, що видавав потужний лемент. Інша була дівчинка - монголоїдка, і її батьки були засмученими. Я стежив за життям цих двох дітей протягом 50 років. Дівчинка, що народилася з фізичними вадами, росла в рідній домівці і коли виросла, була в стані піклуватися про свою матір, в якої був інфаркт, під час її довгої хвороби. Я не памятаю імені цієї дівчинки. Але добре памятаю імя здорового хлопчика, тому що коли він виріс за його наказом були вбиті міліони людей, і він помер в бункера в Берліні. Його імя було Адольф Гітлер".

Питання № 41: Здається, що в ембріона немає нічого з того, що є в людського індивідуума: раціональність, почуття, свобода, незалежність. З огляду на те, що особистість розвивається поступово, чи не повинно законодавство вважати утробний плід тільки потенціальною особистістю?

Відповідь: Як наявність людського єства не залежить від розвитку фізичних можливостей, так само воно не залежить від розвитку власних психологічних можливостей (як "особистості"). Всі ці можливості припускають наявність людського єства. Але не становлять його. Людина є індивідуумом значно раніше, ніж може розвитися його власна "особистість". Отже, ми не можемо дискримінувати народження аби тих, хто повинен з'явитися на світ на підставі ступеня розвитку їхньої особистості.
Якби це було не так, то, з огляду на те, що особистість розвивається тільки поступово, і цей процес триває й після родів аж до юності, тоді було б допустимо вбивати не тільки утробний плід, але й дітей і підлітків тому, що вони ще не "зрілі". Вага вбивства залежала б від віку жертви: вбивство 3-річної дитини, яка ще не досягла того моменту, коли користуються інтелектом, не можна було порівняти по вазі злочину з вбивством 13-річного підлітка. Або ж вага злочину залежала б від зрілості та свідомості жертви: утробний плід, особами з розумовими та психічними недоліками, хворі в комі, й всі інші категорії людей, що є каліками тим або іншим чином, були б необґрунтовано позбавлені визнання їх як особистостей і , отже позбавлені права на життя. Тоді законно було б вбивати їх, як тільки б вони ставали тягарем для своїх батьків або для суспільства. "Софізм" з приводу "особистості" закінчився б у цьому випадку оправданням не лише аборту. Але й дітовбивства, і евтаназії.
Крім того, необхідно сказати, що формування особистості ніколи не закінчується, тому жодна людина не може розвинути повністю свою особистість і стати досконалою особистістю. Вона завжди буде недосконалою людиною, їй завжди бракуватиме чогось для досягнення цієї досконалості. На будь-якій стадії життя людина повинна розвиватися, незалежно від того, чи мова йде про розвиток інтелекту, утворення почуттів, комунікативності і т.д. Якби особистість залежала від досконалості, тоді б мова йшла про ніколи недосяжний результат. Про дійсну утопію.


Питання № 42: Чому "забороняючий" закон повинен ставити за обов'язок жінці бути матір'ю, якщо вона цього не приймає?

Відповідь: Закон, що забороняє аборт, безумовно, не претендує на те, щоб змусити жінку "прийняти" небажану дитину. Але єдино хоче заборонити, щоб ця відмова виливалася в убивство. Після пологів жінка може відмовитися від дитини, яку потім хтось може усиновити.
Як би там не було, вагітна жінка вже є матір'ю. ЇЇ дитина вже існує. Як материнське тіло органічно має все необхідне для дитини, що знаходиться в її лоні, так і психологія жінки повинна пристосуватися до реальності материнства. Приймаючи відповідальність за нове життя, котре в ній започаткувалось.


Питання №43: Але якби закон не дозволяв аборт, жінки були б змушені робити підпільний аборт, ризикуючи при цьому своїм життям.

Відповідь: Статистичні дані чітко доводять, що в країнах, де аборт дозволений під приводом запобігання підпільним абортам, не тільки збільшилося в прогресивній пропорції число легальних абортів, але й не зменшилося число підпільних абортів.
Д-р Кристоф Тьєзе, прихильник абортів, вважає: "Хоча основною метою законів про аборт було зменшення питомої ваги підпільних абортів, цей результат досягнутий не був. Навпаки, ми довідуємося з різних джерел, що збільшилося число як законних. Так і підпільних абортів ".
Це не повинно дивувати. Жінки, які хочуть приховувати свою вагітність, наприклад, коли вона є плодом позашлюбного роману, надають перевагу підпільним засобам, щоб не звертатись в державну лікарню. Тому що приватна клініка гарантує необхідну їм анонімність. Крім того жінки, які хочуть зробити аборт після закінчення максимального строку, дозволеного законом, також не можуть зробити це відкрито, і тому також вдаються до підпільного аборту.


 Питання 48. Чому захисники життя не рекламують "сексуальну освіту", що будучи спрямованою на контрацепцію, могла б допомогти уникнути аборт?

Відповідь: Часто можна почути, як говорять про те, що контрацепцію може покласти кінець драмі, викликаної абортом, і, отже, держава повинна була б зайнятися плануванням народжуваності. "Сексуальна освіта" повинна навчити підлітків використовувати найефективніші методи різного типу проти запліднених препаратів, вирішуючи в такий спосіб питання з небажаною вагітністю й з надлишком населення.  В дійсності ж, контрацепція не є альтернативою аборту, а навпаки, допомагає прийняти та пропагувати його. Бо в реальності вона виховує ментальність, що за всяку ціну шукає задоволення й відмовляється від пожертвування. Дитина вважається тягарем, проблемою, перепоною на шляху до власної "волі" і "самореалізації". Концентрація відбиває у пари бажання мати дітей і готовність утримувати їх. Тому, коли концентрація не спрацьовує або перешкоджає одержанню задоволення, жінки роблять аборт, не страдаючи при цьому докорами сумління. Отже, контрацептивна ментальність прагне до збільшення числа абортів, замість того, що їх виключити. І навпаки, пари, що відмовляються від контрацепції, не так легко погоджується на аборт.
Педро Хуан Віладрич написав: "Людське життя і його походження пов'язані природно із сексуальною поведінкою людської пари. Коли пара, по будь-якій причині зневажливо ставиться до життя, це робить вульгарними й сексуальні відносини, а коли вони споганені, це зачіпає і людське життя".


Питання 49. Чи може держава узаконити аборт, хоча б на певних умовах?

Відповідь: Держава не має права узаконити аборт ні за яких умов і ні з будь-яких причини. Вона не є господарем невинного людського життя і не може жертвувати ним на користь сумнівних соціальних чи політичних інтересів. Якщо держава узаконює аборт, робить законним вбивство і здійснює соціальний гріх, підриваючи соціальні підвалини цивілізованого суспільства, які повинна б захищати. Громадяни повинні дати оцінку закону про аборти як незаконному з моральної точки зору і недійсному з юридичної, і який вони можуть з повним правом і свідомо відкидати, протистояти йому відповідно до цивільного права та вимагати його скасування. Нічого не міняє і той факт, що держава узаконила аборт, прийнявши демократичне рішення деякою парламентською й виробничою більшістю. Бажання народу, навіть, якщо воно має силу, не має права встановлювати, що є гарним і справедливим, а також трансформувати зло в добро. Воно може тільки виявляти терпимість по відношенню до зла, але не може зло узаконити, навіть під приводом уникнення більшого зла.
Йоан Павло ІІ стверджує: "Цінність демократії перебуває або ж падає з тими цінностями, які вона втілює та висуває. В основі цих цінностей не може бути тимчасова й постійно змінювати думка більшості, а тільки визнання об'єктивного морального закону, який, оскільки являється природним законом, записаний у людському серці і є відправним нормативним моментом цивільного законодавства (…). Коли парламентська більшість або більшість електорату ухвалюють рішення щодо законності вбивства ще не народженого людського життя, хіба не приймається при цьому деспотичне рішення щодо більш слабкої й беззахисної людської істоти? (…) Такі закони не тільки не створюють ніяких свідомих зобов'язань, але скоріше стимулюють небезпечне і цілком певне зобов'язання протистояти їм".


Питання 50. Але якщо аборт дійсно є вбивством, тоді яким чином суспільство може толерантно ставитися до вбивства мільйона людей на рік?

Відповідь: Аборт існує з початку людської історії. Як гріх, він має коріння в непокорі Господу: з первородного гріха, здійсненого в Едемі, до міріадів гріхів, чинених до сьогодні у всьому світі. Але якщо наші предки робили аборт, а точніше приносили в жертву Молоху своїх дітей, християнське цивільне суспільство минулих століть засуджувало аборт як злочин, скоєний проти Бога та людини.
Наша атеїстична і матеріалістична епоха знижує рівень цивілізованості до язичницького рівня, коли вона відкидає християнську спадщину і насолоджується нескінченним пошуком задоволення. Ідол задоволення, як Молох у древні часи, вимагає людських жертв. Аборт являє типовий приклад того, як безладний ерос веде до танатосу, смерті й такої форти рабства, як гріх. Папа Йоан Павло ІІ в Енцикліці Evnqelium vitae, н. 20 стверджує: "Вимагати права на аборт, дітовбивство, евтаназію, виписувати ці права у виді закону, означає дати людської волі шкідливе і перекручене значення: значення абсолютної влади над іншими, влади, спрямованої проти інших. Це смерть для дійсної волі: "Істинно, істинно говорю вам: всякий, хто робить гріх, є рабом гріха (Євангеліє від Йоана 8,34)". І все таки "шукаючи більш глибокого коріння боротьби між культурою життя та культурою смерті, ми не можемо обмежувати її морально зіпсутими ідеями волі. Ми повинні добратися до серцевин тієї трагедії, яку переживає сучасна людина: це втрата значення Бога і відповідно значення людини, що типово для соціального та культурного клімату, в якому панує воля від впливу церкви, секуляризм, що своїми всюдисущими щупальцями намагається час від часу піддати випробуванням християнське суспільство (…) Коли загублене значення Бога, з’являється тенденція втратити і значення людини, її гідності і її життя".     

Матеріал опрацювали
о. Адріан Коваль, Пилип Віктор, Довге.
 
 
 
 
 
Опитування
Чому Ви відвідали наш сайт?
 



Радіо Ватикан
 
 
 Радіо Марія
 

 
 
 

 

 
Мукачівська Римсько-Католицька Дієцезія
Хто на сайті
На даний момент 309 гостей на сайті
 
Hosted Exchange