Генеральний Секретар Синоду Єпископів та Префект Конгрегації в справах духовенства написали листа до священників, заохочуючи їх бути витривалими на дорозі слухання Божого люду, вкоріненими в Божому слові та старанними в доланні загроз самодостатності, незрушності та інтелектуалізму.

Як вже повідомлялося, XVI Звичайна Загальна Асамблея Синоду Єпископів має тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія». Її кульмінацією стане асамблея єпископів у Ватикані в жовтні 2023 року, до якої приведуть дієцезальний етап, який розпочався 17 жовтня 2021 року й триватиме до 15 серпня 2022 року, та континентальний етап, що до березня 2023 року розглядатиме Робочий документ, який буде плодом першого етапу. Зібравши зауваги континентального рівня, Генеральний Секретаріат Синоду приготує другий Робочий документ, призначений для «вселенського етапу» в жовтні 2023 року.

Гостинний дім з відчиненими дверима, де мешкає Господь і де панують братерські стосунки – таким є обличчя Церкви, яке Папа Франциск пропонує через синодальний процес, започаткований у жовтні минулого року. Про це Генеральний Секретар Синоду Єпископів кардинал Маріо Ґрек та Префект Конгрегації в справах духовенства архиєпископ Ю Хун Сік нагадують всім священникам у листі, оприлюдненому 19 березня 2022 р., в урочистість святого Йосифа, обручника Діви Марії.

Автори відзначають нагальну потребу братерства в світі, який, навіть не усвідомлюючи того, прагне зустрічі з Ісусом. А найкращим способом для того, щоби «оновити нашу віру та знайти нові шляхи та мову, щоби ділитися Євангелієм» є зайняти поставу слухання Святого Духа разом з усім Божим людом. Саме до цього покликаний синодальний процес. Але на цій дорозі потрібно запобігти трьом небезпекам, про які говорив Папа Франциск. Це ризик «формалізму, який применшує синод до порожніх гасел, інтелектуалізму, який перетворює синод у теоретичне роздумування про проблеми, та незрушності, що закріпляє нас у гарантіях наших звичок, аби нічого не змінювалося».

У цьому контексті лист заохочує священників не сприймати синодальний шлях як додаткове навантаження в душпастирській праці, але застосовувати контемплятивний погляд, який радіє, спостерігаючи за паростками, які вже проростають. Автори також заохочують адресатів дедалі більше відкривати фундаментальну рівність усіх охрещених, спонукаючи всіх вірних брати активну участь у місії Церкви, в якій ключовим словом є співвідповідальність за євангелізацію.

Аби не блукати в темряві та щоб наші роздуми не перетворилися в ідеологію, важливо вкорінювати своє життя у Божому слові. Взаємне слухання – це дорога до взаємного прийняття. В листі також іде мова про небезпеку почуття самодостатності, для уникнення якої потрібно почуватися однією сім’єю, починаючи від самих же священників.

Джерело – vaticannews.va