Часто ми щось починаємо: і це – шанс заново подивитись на своє життя.
У Євангелії чуємо про початок навчання Ісуса, перше – здивування людей: Він навчає не так – не так як звикли, не як книжники і фарисеї.

Чи не звикли ми так до всіх святкувань, що Господа Бога у них уже нема: є традиція, завчені схеми, а Бога там уже нема?

Господь завжди навчає нас наново.

Як ми звертаємось до Нього у молитві? Чи лиш просимо: «запишіть на Службу», «помоліться за мене», і… навіть не йдемо на ту Службу, і чекаємо.. а наші зусилля? А що ТИ даєш у такий час Господу?

Де є наша жертовність? Готовність разом молитися?

Про що ми просимо у молитві? Чи не є це дитячими забаганками: «дай те, дай інше»?

Чи вміємо ми дякувати Господу?

Ми любимо торгуватися. Часто торгуємось і зі злим…

Ісус у сьогоднішньому Євангелії вражає радикальним ставленням до злого: замовкни і вийди! Ісус не робив йому катехизу, не пригощав кавою, не був толерантним – Ісус радикальний : так – так, ні-ні!
А чому ми торгуємося зі злим, закриваємо очі на гріх? Дозволяємо собі «трошки згрішити»: може трохи поосуджую, може трохи собі візьму, може десь закрию на щось очі…?

Нехай наші серця відкриються наново на Господа. Ісус просто проголошує Божу любов: «Покайтеся і віруйте в Євангеліє». Стільки можливостей для вивчення Божого Слова, як у 21 столітті, в історії ще не було!