Бути в оточенні друзів, переживати Таїнство Сповіді та Євхаристії, разом весело проводити час і в кінці дня за все дякувати Богу, присутньому в Пресвятих Дарах – що ще потрібно для щастя?

Саме так, коротко можна описати зустріч мукачівської молоді, яка відбулась 23 липня на парафії святого Мартина.

Почалась зустріч конференцією, яку проводив єпископ Микола Лучок. Оскільки у цей час ми переживаємо Рік молитви за покликання до священства і богопосвяченого життя, то тема конференції теж була з цим пов’язана і звучала: «Покликані до щастя».

Часто, коли чуємо про покликання, то на думку відразу приходить покликання до священства чи монашества. Проте покликання бувають різні: бути добрим чоловіком у подружжі, бути добрим вчителем або керівником на фірмі. Але у кожному покликанні має бути стосунок – стосунок між Тим, Хто кличе і тим, кого кличуть. Адже коли покликаний постійно перебуває з Богом, то зможе виконати місію, надану йому. До прикладу, Бог є нашим Творцем і коли Він створював світ, то людину поставив господарем; її місією було берегти природу та все, що є в ній. Людина відповіла на цей поклик, але коли відійшла від Бога, то все почало руйнуватися. На жаль, у наш час дуже почав поширюватись нарцисизм, егоїзм і сучасна людина все більше хоче жити тільки для себе, а Бог потрібен тільки для вигоди. Але непотрібно забувати, що Він Творець, а ми – Його творіння! І незважаючи на цю різницю, Він створив нас на Свою подобу і  все робить для нашого щастя. І покликання дає нам таке, у якому ми будемо щасливі. Просто потрібно завжди бути відкритими на Бога і довіряти Йому, а не триматись мрій і планів, які самі собі побудували.

Після конференції відбулась Свята Меса, де ми могли духовно насититись і зустрітись з Богом у Євхаристії. Так як казав отець-єпископ Микола Лучок, що покликання – це стосунки, то на парафії семінарист Юра продовжив тему стосунків з людьми і з Богом та ділився своїм досвідом спілкування з Ним. Після чого ми мали невеличкий пікнік, разом грали в ігри, спілкувались між собою і просто раділи спільноті нашої молоді.

А на завершення дня ми зустрілись з Ісусом у Пресвятих Дарах. У тиші, у піснях могли прославляти Його за цей благословенний час, за щастя, яке могли пережити того дня і до якого Він нас кличе завжди.

Дякуємо єпископу Миколі і отцю Євгену за організовану зустріч,  а братам-семінаристам Юрі та Еріку за розмови і за час, проведений з нами.

Наталя Паславська