“Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.”

Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.” (Мт. 1,18-21)

Щорічне урочисте святкування народження Ісуса Христа дає нам змогу поглиблювати цю таємницю, котра однак перевершує наш розум. Адже те як могла Діва Марія зачати від Духа Святого, для нас тут на землі, залишиться таємницею віри. Тому також і Йосиф, роздумуючи по-людськи, теж не міг збагнути цієї таємниці, тож вирішив відпустити Марію, тобто розв’язати з нею заручини. Але як тільки Він прийняв таке рішення, ангел Господній промовив до нього, що дитина від Духа Святого і що це обіцяний Спаситель. Таким чином Йосиф отримав одкровення, що перевершило його розуміння, і тоді Він зробив так, як звелів Йому ангел Господній.

У цій події ми можемо побачити, що однією з найважливіших рис Святого Йосифа є послух Богові. Він згодився на щось, що можливо не зовсім розумів, але тому, що отримав вказівки від Бога через ангела, твердо виконав те, що Йому довірив Бог!

Якщо подивимось на цілу Святу Родину, то ця риса – ПОСЛУХ БОГОВІ, знаходиться у центрі їхнього життя. Це та риса, дякуючи котрій Вони знали як перебувати в єдності з Богом, як їм жити на щодень, куди рухатись, як отримувати всю потрібну благодать на всі життєві випадки. Це та риса, яку Вони найбільше плекали в своєму житті, та за що готові були віддати навіть найцінніше – життя.

Послух Богові – це єдність з Богом. Той хто не Слухає Бога, живе свавільно і тоді є небезпека, що навіть добрі діла людина буде виконувати не згідно з планом Божого Провидіння. А якщо дії вчинені не в єдності з Богом, то вони стають причиною помноження зла і занедбання добра. Натомість, якщо людина живе вслухаючись в те, як її провадить Слово Боже, завжди вмітиме приймати добрі рішення в житті. А це приносить як і людині Радість в її житті, так і благословення для оточення. Щоб навчитись чути Голос Божий, Слово Боже, натхнення від Духа Святого, голос ангелів Господніх, то важливим є, щоб добре пізнати та засвоїти те, яким чином говорить Бог. У цьому нам допомагає Святе Писання – Біблія, в котрій зібрані всі ті події, в яких Бог говорив до людей та й Сам Син Божий Ісус Христос особливим чином промовив до нас, і маємо це записано в Євангеліях. Святий Йосиф та Діва Марія теж дуже добре знали ці всі описи з Історії Спасіння.

Дорогі брати і сестри в Ісусі Христі, нам з Вами потрібно бути відвертими і чесними в тому, чи ми є налаштовані на те, щоб слухати, що Бог говорить особисто до нас в нашому житті та скільки зусиль ми вкладаємо в те, щоб почуте – виконати. Бо якщо хтось з християн ще не живе Послухом Богові як своїм основним життєвим принципом, той ще залишається в темряві. Адже істинно божих людей пізнаємо з того, що вони йдуть Дорогою, котрою веде їх Ісус, і на ній вони шукають волю Отця Небесного та виконують її.

Разом з єпископом Анталом, головним пастирем нашої дієцезії,  заохочуємо Вас до того, щоб Ви щоденно слухали і читали Слово Боже! Поставте для себе слухання Слова Божого на перше місце в своїй щоденності. Бажаємо Вам, щоб у ці Різдвяні Свята ви особливим чином відкрили для себе те, як прихід Спасителя і Все те Добро, яке ми отримали Від Нього, залежало від послуху Діви Марії та Святого Йосифа. Щоб ви навчились щораз краще чути та розпізнавати Його Голос. Бо тільки так ми з Вами зможемо як приймати те все добре, що Бог безперестанку дає нам, так і зможемо бути посередниками тих благ, які Господь у своєму Провидінні хоче уділяти через нас для цього світу!

Нехай Радість, яку приніс Нам Ісус Христос буде у Вашому житті завжди!

Бажаю вам благословенних, сповнених всіма благами Різдвяних Свят!

+ Микола Лучок,

єпископ-помічник Мукачівської Дієцезії