1 березня у Києві відбувся IV Всеукраїнський Форум Сім’ї, в якому взяли участь керівники держави, голови парламентських фракцій, провідні експерти, керівники органів місцевого самоврядування, громадські та релігійні діячі.

Інститут сім’ї в Україні переживає складні часи, пов’язані як з економічними, соціально-політичними, так і з духовно-культурними трансформаціями сучасного суспільства. Обравши європейський вектор розвитку, Україна стикнулася з певними тенденціями, які викликають занепокоєння та є несумісними з українськими цінностями. Мова йде про суспільні дискусії щодо легалізації одностатевих шлюбів, права на усиновлення дітей у цих шлюбах, спроби уникнення понять «чоловік», «жінка», замінивши їх поняттями «родитель 1» і «родитель 2». Україна з її родинними традиціями, утвердженими століттями та освяченими на релігійно-духовному рівні, не може погодитись на таке нищення наших усталених норм та традицій.  Нажаль, замість того, щоб займатися вирішенням проблем сирітства,  дітей з особливими потребами, матерів-одиночок, неможливістю реалізувати свої конституційні права на лікування, житло, навчання, держава з незрозумілих причин надає пріоритетну увагу штучно створеній проблемі, так званої гендерної нерівності, або дискримінації людей з нетрадиційною орієнтацією. Цю політику намагаються впровадити в усі сфери життя суспільства і то на законодавчому рівні.

Сім’я є інституцією, де зростають і виховуються діти, де формується особистість.  Щоб сім’я могла ефективно виконувати свою місію, їй необхідно самій бути зрілою і готовою до виконання цих завдань. Для цього Національний громадський рух «Україна за сім’ю» формує Національну стратегію у сфері реалізації сімейної політики, яка охоплюватиме три рівня проблем: дошлюбну підготовку, шлюбну проблематику та вплив на зовнішні загрози українській сім’ї. Вони реалізовуватимуться  у п’яти основних сферах діяльності:

1. У державній сімейній політиці та на рівні місцевого самоврядування;

2. В освіті;

3. У громадському секторі та корпоративних культурах;

4. У релігійному середовищі;

5. У медіа-просторі.

Інститут батьківства в Україні знаходиться в критичному стані. Якщо на початку незалежності  у 1991 році в Україні налічувалося понад 14 млн. дітей, то станом на 2017 рік менше 7 млн. дітей. З них лише 10% виховуються в здорових сім’ях під впливом відповідальних та ефективних батьків.  Лише 10% підлітків у віці 15-16 років засвідчують про авторитет рідного батька у їхньому житті.

Сьогоднішня молодь – це майбутні чоловіки, дружини, батьки, матері, громадяни і співробітники. Водночас нині серед молодих людей є багато серйозних проблем: алкоголь, наркотики, використання порнографії, азартні ігри, насильство, злочинність, невпорядкована сексуальна поведінка, депресія, самогубство та багато інших. Ці проблеми породжують величезні соціально-економічні втрати ( фінансові втрати обчислюються мільярдами доларів на рік). Наслідки неефективного та безвідповідального батьківства є настільки великими, що це практично унеможливлює стабільний розвиток держави у ближчій перспективі. Тому системне покращення ситуації у сфері батьківства є пріоритетним для отримання позитивних змін.

Виклики, які повстали перед нами вимагають від нас також не бути пасивними  і виступати на захист самої інституції сім’ї і зберегти її в такому вигляді, яка була запланована Творцем всесвіту.  Отож, не будьмо байдужими! Потрібно оберігати наші християнські цінності, відстоювати свої права, захищати своїх дітей від фальшивої пропаганди та не дозволити нікому маніпулювати ними.

Віра Федіва