У суботу, 25 серпня 2018 р., біля римсько-католицького костелу Пресвятої Трійці у Великому Березному спостерігалося пожвавлення. З автомобілів, автобусів виходили з радісним обличчям святково вдягнені сестрички-францисканки. Вони віталися, обіймалися, раділи цій зустрічі.

Це була щаслива нагода – 25 років тому як на Закарпаття і, зокрема, у Великий Березний, у римсько-католицькі костели області зі Словаччини були направлені молоді дівчата, які своє життя присвятили молитві, Церкві, догляду за хворими людьми, за дітьми у будинках сімейного типу, підготовці діток до першого причастя тощо.

Наш римсько-католицький костел святково прикрашений багатьма квітами. Миряни стали свідками цього чудового свята радості, усмішок, зустрічей. На свято прибув його високопреосвященство Антал Майнек, єпископ-ординарій Мукачівської Дієцезії.

Перед початком урочистої Святої Меси всі присутні переглянули презентацію з коментарями про життя і побут сестер-монахинь, згадали себе молодими, веселими та щасливими. Як сказала сестра Віанея: “Це було просто чудово!”.

Велико-Березнянська громада гордиться тим, що ми маємо чотирьох священиків римо-католицького обряду: Анатолій Токар, Михайло Талапканич, Василь Зінич і Артур Білик. Останні два змогли прибути на свято, щиро дякували сестричкам за підготовку до священицької місії.

У святковій Месі також взяли участь о. Станіслав з Перечина, о. Лука та о. Михаїл – представники Малоберезнянського монастиря, о. Василь – священик з греко-католицького храму Великого Березнього.

Свято завершилося фотографуванням, святковим обідом, зустрічами з прихожанами та спогадами про ті далекі дні і розповідями про теперішнє їхнє життя.

Анжеліка Мокрянин, Великий Березний

 

Коротка історія життя спільноти у Великому Березному в Україні

1 серпня 1993 р. Генеральна Мати – сестра М.Іренея Гамранова направила трьох сестер зі Словаччини в Україну. Це були с. М.Анна Баранкова, с. М.Анастасія Станкова, с. М.Віаннея Булвашнякова. Настоятелькою першої спільноти була сестра Анна.

У Великому Березному поступово сестри знайшли собі роботу – с. Анна в поліклініці у хірургії; с. Анастасія навчала у гімназії словацької мови та проводила катехизи для дітей та дорослих; с. Віаннея працювала у Червоному Хресті, а також відвідувала хворих, стареньких та піклувалася про них.

У травні 1997 р. до спільноти сестер у Великому Березному перевели сестру М.Куніґунду Жділову, котра перед цим була у Свідніку (Словацька провінція сестер). Отже, на кінець 1997 р. спільнота в Україні складалось з чотирьох сестер – с. Анна, с. Анастасія, с. Віаннея і с. Куніґунда. Діяльність сестер була спрямована на євангелізацію. Для цього використовувались доступні засоби та служіння: катехизи, допомога при парафії, медична допомога, відвідини хворих, допомога бідним, роздавання гуманітарної допомоги, організація допомоги з-за кордону.

7 травня 2000 р. зі спільноти сестер у Великому Березному забирають с. Куніґунду. Цього ж року сестри зосереджують свою увагу на новоутвореному дитячому будинку біля дому сестер та водночас продовжують те, що робили до цього часу.

1 вересня 2002 р. сюди була направлена с. Марістелла.

31.07.2003 завершилось перебування тут сестри Анастасії, яку перевели до Свідніка. На її місце до спільноти прийшла с. Андреа.

На прохання місцевого священика, о. Міхала, сестри почали викладати катехизу – с. Анна у малій гімназії, с. Віаннея у школі-інтернаті, с. Марістелла дітям у дитячому будинку і с. Андреа у філіальній парафії Забрідь.

25 вересня 2004 р. у Березний була направлена с. Мирослава Ґелатікова, а с. Віаннея Булвашнякова від 1 жовтня була переведена до спільноти «Трояндовий дім» у Жіліні.

26 серпня 2005 р. до спільноти у Великому Березному як настоятелька прийшла с. М.Капістрана Гуракова, яка замінила с. Анну Баранкову, котра повернулась у Словаччину.

Сестра Анна працювала у В.Березному 12 років, де залишила гарне свідоцтво доброчинної любові.

С. Мирослава Ґелатікова у березні 2007 р. була переведена до спільноти у Бачі, а на її місце прийшла с. М.Улріка Ванчова.

Сестра Капістрана Гуракова від 15.08.2007 була вибрана до правління провінцією і її місце у березнянській спільноті зайняла с. Кларіса Крівульчікова.

11.03.2010 с. Марістела Клімова переведена до спільноти Бач, а сюди прийшла с. Теодозія Міхалікова.

30.08.2010 до спільноти направлено с. Міхаелу Гойду, котра була призначена настоятелькою від 1.09.2010 р. У цей час повертається в Словаччину с. Улріка Ванчова. В Україну 4.04.2011 знову повертається с. Анна, котра була тут першою настоятелькою. Із спільноти було переведено с. Андрею.

25.08.2012 із спільноти забирають с. Кларісу Крівулічкову, а сюди направлена с. Богуміла Ярінковічова.

У той час у спільноті сестер у Великому Березному були три сетри-монахині.

У квітні 2016 р. до спільноти направлена с. М.Бенедетта Урамова. Того ж року 16 серпня сюди прибула с. М.Колета Пуга.

Сестра М.Колета Пуга, місцева настоятелька, працює в соціальній службі. Її діяльність охоплює соціальну та опікунську діяльність, а також надання медичної допомоги. Піклується про старших, немічних та покинутих осіб у Великому Березному.

С. М.Анна Баранкова допомагає у веденні домашніх справ, з катехизами та відкрита для служіння згідно потреб спільноти.

С. М. Богуміла Ярінковічова працює як катехитка – навчає у школі-інтернаті та малій гімназії, допомагає у парафіяльній катехизі.

С. М.Бенедетта Урамова веде домашні справи, служить хворим, безхатченкам, котрі приходять до нашого монастиря.

Піклуємося про безхатченків, убогих та нездатних забезпечити собі елементарні речі для життя.

Турбота спрямована на людей похилого віку, хворих, убогих та покинутих, безхатченків та тих, котрі не отримують жодної допомоги від рідних, тобто на різні категорії людей, котрі потребують простої допомоги. Підтримуємо людей, котрі знаходяться у поганих соціальних умовах.

Надаємо допомогу всім нужденним, не роблячи вибірковості, у той спосіб, який потрібно, щоб хоч трохи полегшити знести життєві труднощі.