В історії людини триває постійна боротьба щодо того, як сприймати Бога та Його заповіді: як наказ чи як слово любові. Яким є наше ставлення до Бога? Як до пана чи як до батька? Ця тема була в центрі чергової катехизи Святішого Отця.

Світ потребує не легалізму, але турботи та християн, що мають серця Божих дітей. Такою думкою Папа Франциск підсумував своє друге повчання з циклу, присвяченого десяти Божим Заповідям. Тема катехизи з нагоди загальної аудієнції в середу, 20 червня 2018 р., була: «Десять слів, щоб жити Союзом з Богом».

Перед тим, як прибути на площу Святого Петра, Святіший Отець у залі Павла VI поблагословив хворих, які там зібралися з огляду на спекотну погоду та слідкували за аудієнцією на телеекранах. Саме до них Папа скерував свою першу думку, промовляючи до паломників, що зібралися на площі, попросивши оплесками привітати цих особливих прочан.

Заповіді як частина стосунків з Богом

Своє повчання Святіший Отець розпочав із нагадування про те, що під час попередньої зустрічі було сказано, що Ісус, як Сам говорив, прийшов не для того, щоб скасувати Закон, але щоб привести до його сповнення. Отож, необхідно добре зрозуміти «цю перспективу». Адже в Біблії заповідями не живеться задля них самих, але як «частиною стосунків», що випливають із Союзу між Богом і Його народом.

На початку 20 розділу Книги Виходу читаємо: «Бог сказав всі ці слова». Як підкреслив Папа, не написано: «Бог сказав ці заповіді», але «ці слова». Біблійна традиція називає заповіді «Декалогом», тобто, «десять слів». Однак, формально вони є законами, заповідями. Чому тоді автор священного тексту називає їх «десятьма словами»?

Наказ і слово

«Яка різниця існує між наказом і словом? Наказ – це форма комунікації, яка не вимагає діалогу. Слово, натомість – це суттєвий елемент таких стосунків, як діалог. Бог Отець творить Своїм словом, а Його Син – це втілене Слово. Любов живиться словами, як також виховання і співпраця. Двоє, які не люблять одне одного, не зможуть спілкуватися. Коли хтось промовляє до нашого серця, закінчується наша самотність», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що Бог через ці свої «десять слів» започатковує комунікацію з нами й очікує на відповідь.

Чимось іншим є отримати наказ, а іншим – відчути, що хтось хоче заговорити з нами. Адже «діалог – це щось набагато більше, ніж комунікація істини». Й Божі Заповіді є «діалогом».

Підступний обман

Папа звернув увагу на те, що згадана різниця не є «чимось штучним». У Книзі Буття бачимо, що спокусник намагається обманути Адама та Єву саме з цієї точки зору: хоче переконати їх, що Бог заборонив їсти з дерева пізнання добра і зла, щоб тримати їх підпорядкованими. «Виклик полягає саме в цьому: чи перший припис, який Бог дав людині, є наказом деспота, який забороняє і примушує, чи є виявом турботи татуся, що дбає про своїх дітей і захищає від самознищення?» – зауважив Наступник святого Петра, додаючи:

«Найтрагічнішою з-поміж різних неправд, які змій каже Єві, є натяк на заздрісне і присвійне Божество, мовляв, Бог є заздрісним і не хоче, щоб ви мали свободу. Факти в драматичний спосіб підтверджують, що змій збрехав, заставив повірити в те, що слово любові було наказом».

Ми Божі піддані чи Божі діти?

За словами Святішого Отця, людина завжди стоїть на роздоріжжі: Бог щось мені наказує чи дбає про мене? Чи Його заповіді є законом, чи вміщають слово, щоб заопікуватися мною? Чи Бог є паном, чи Отцем, а ми – підлеглими чи дітьми? «Ця боротьба, всередині нас і назовні, триває постійно: ми тисячі разів змушені обирати між ментальністю рабів та ментальністю дітей», – сказав Папа, зазначивши:

«Святий Дух – це Дух дітей, це Дух Ісуса. Дух невільників спроможний сприймати закон лише в гноблячий спосіб й може привести до двох протилежних результатів: або до життя, побудованого на обов’язках і примусі, або до сповненої насильства реакції відкинення. Все християнство є переходом від букви Закону до Духа, Який дає життя».

Підсумовуючи, Святіший Отець зауважив, що те, чи людина здійснила цей перехід, видно відразу. Інші добре бачать, чи християнин думає як Божа дитина, чи як раб. «Заповіді – сказав він, – це шлях до свободи, бо вони є словом Отця, Який визволяє нас на цій дорозі. Світ не потребує легалізму, але дбання. Він потребує християн, які мають серця дітей», – двічі повторив Папа, закликавши: «Не забувайте про це».

Джерело – www.vaticannews.va