Розклад Святих Мес: 

У 1770 −1777 роках у цю місцину переселились жителі з Рахова та околиць. Наприкінці XIX — на початку XX століття Богдан вже вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового), до 1992 року було селищем міського типу, нині – село, в якому проживає понад 3 тисячі мешканців. 1927 року у селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939-1944 рр.) на теренах Богдана у планах єпископа Яноша Шеффлера було спорудити римсько-католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.

Ще у 1864 році у селі Богдан стараннями о. Йоана Брани розпочалось будівництво греко-католицького храму. Того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року. Після ІІ світової війни храм передали православній громаді, що і до нині належить Хустській єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату. Православні віряни від 1968 року дозволили односельцям-угорцям відправляти Літургію у латинському обряді біля бічного вівтаря Божої Матері Лурдської: «Православна громада, володіючи на правах власності спорудою – храмом Різдва Пресвятої Богородиці, надає дозвіл римо-католицькій громаді вільно відправляти всі церковні треби у храмі, а також використовувати дзвони за потребою». З 1989 року римсько-католицькі Святі Меси стали регулярними. Для цього сюди доїжджають дієцезійні священики з Рахова.

фото взято з відкритих інтернет-джерел