Поясненню Святого Причастя, до якого звернена відправа Святої Меси, Папа Франциск присвятив свою чергову катехизу, виголошену під час загальної аудієнції в середу, 21 березня 2018 року. Але перед тим, як повернутися до роздумів про Святу Месу, Святіший Отець присвятив кілька думок аналогії між початком весни та духовним життям.

«Що стається весною? Цвітуть рослини та дерева», – зауважив Папа, поставивши присутнім запитання: «Чи цвітуть хворі рослини?», «Чи можуть добре квітнути рослини, які не поливаються?», «Чи може зацвісти рослина, в якої відрізали коріння?». Коли учасники аудієнції відповіли: «Ні!», – Святіший Отець сказав:

«У цьому й полягає послання. Християнське життя повинно бути життям, яке процвітає: в ділах милосердя, в добрих вчинках. Але якщо не маєш коріння, то не зможеш цвісти. Корінням є Ісус. Тож якщо не перебуваєш з Ісусом, не зможеш квітнути. Якщо не поливати життя молитвою й Святими Тайнами, чи християнське життя розквітне? Ні! Бо молитва й Святі Тайни живлять коріння та наше життя квітне. Отож, бажаю вам, щоб ця весна була для вас весною розквіту добрих діл і чеснот».

Повертаючись до роздумів про Святу Месу, Папа підкреслив, що це богослуження веде до сакраментального Святого Причастя, до єднання з Ісусом. Саме сакраментального, а не духовного, яке можна прийняти навіть удома. «Ми служимо Євхаристію, щоб живитися Христом, який дарує нам Себе Самого як у Божому слові, так і в таїнстві вівтаря, щоб ми уподібнювалися до Нього», – сказав він.

Під час Святої Меси, розламавши освячений Євхаристійний хліб, священик показує його вірним, запрошуючи їх до євхаристійної трапези: «Ось Агнець Божий, що бере гріхи світу. Блаженні запрошені на Господню трапезу». Як зауважив Святіший Отець, ці слова є запрошенням досвідчити «внутрішню єдність з Христом, джерелом радості та святості», яке, одночасно, «приносить радість та спонукає до іспиту сумління».

«Якщо з одного боку, насправді, бачимо відстань, яка віддаляє нас від Христової святості, то з іншого – віримо, що Його кров “пролита на відпущення гріхів”. Усі ми отримали прощення в Хрищенні, всі ми прощені чи будемо прощені щоразу, коли приступаємо до Святої Тайни покання. І не забувайте: Ісус завжди прощає і не втомлюється прощати. Це ми втомлюємося просити прощення», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що у світлі слів святого Амвросія: «Я, що постійно грішу, потребую завжди мати ліки», ми звертаємо свій погляд до Агнця, що касує гріх, кажучи: «Господи, я не гідний, щоб брати участь у Твоїй трапезі, але скажи лишень слово, і буду спасений».

Далі Папа вказав на те, що хоча ми процесійно підходимо, щоб запричащатися, то в дійсності «це Ісус виходить нам назустріч, щоб уподібнити нас до Себе». А «живитися Євхаристією» означає дозволити, аби «те, що приймаємо, нас перемінювало». «Щоразу, коли причащаємося, ще більше уподібнюємося до Ісуса, ще більше перетворюємося в Ісуса. Подібно до того, як хліб і вино перемінилися в Господні Тіло і Кров, так і ті, хто з вірою їх приймають, перетворюються в живу Євхаристію», – сказав він, додаючи:

«Єднаючи нас з Христом, вириваючи нас із власного егоїзму, Святе Причастя відкриває нас та єднає з тими, які є одним у Ньому. У цьому – чудо причастя: ми стаємо тим, що приймаємо».

Після Причастя, як зауважив Святіший Отець, «зберегти у серці отриманий дар» нам допомагає період тиші, молитва в тиші. Тому дуже корисно «продовжити цей момент тиші, розмовляючи у своєму серці з Ісусом». Як також, співати псалом чи пісню прослави Господа, «що допомагає нам перебувати в єдності з Господом».

Євхаристійна літургія завершуються молитвою після Причастя, в якій священик «від імені всіх» складає подяку Богові за те, що учинив нас «Своїми співтрапезниками» та просить, аби те, що ми отримали, «перемінювало наше життя». «Євхаристія робить нас сильними, щоб принести плоди, розквітнути добрими ділами, аби жити по-християнськи», – підсумував Папа, заохотивши: «Приступаймо до Причастя, отримуючи Ісуса, Який перемінює нас у Себе та робить сильнішими».

Джерело – uk.radiovaticana.va