Екуменічні молитви на Закарпатті є давньою традицією. Духовна Рада священиків і пастирів семи Церков вже довший час намагаються будувати єдність. Саме вони, за словами о. Антона Конєчного, який також належить до цієї Ради, запропонували цього року зробити спільну молитву, що поєднає представників не тільки церков, але і міст Ужгорода і Мукачева. Датою спільної молитви було визначено 22 січня, що в календарі України є днем Соборності.

Тож цього дня у мукачівському кафедральному соборі св. Мартина в екуменічному Богослужінні взяли участь – єпископ Греко-Католицької Церкви Монс. Мілан Шашік; єпископ Закарпатської Реформатської Церкви Превелебний Зан-Фабіан Шандор; єпископ Римсько-Католицької Церкви Монс. Антал Майнек; о. Петро Лях, з Благословення Його Високопреосвященства Владики Феодора представляє Українську Православну Церкву; о. Сергій Потюк з благословення Преосвященного Владики  Варсонофія,  єпископа Української Православної Церкви Київського Патріархату; Старший пастор, виконуючий обов’язки єпископа, Михайло Балко від Християнської Євангельської Церкви Живого Бога; єпископ Василь Райчинець від Церкви Християн Віри Євангельської; а також інші представники Духовної  Ради Мукачева та Ужгорода.

На 2018 рік гаслом молитви стали слова з книги Вихід: «Твоя правиця, Господи, прославилась у силі» (15, 5). Цьогорічні матеріали на тиждень молитов за єдність християн були приготовані представниками Церков Карибського регіону.

Тему та тексти, призначені для роздумів, приготовляють християни якоїсь країни, а пізніше їх затверджують спеціальна Комісія Всесвітньої Ради Церков та Папська Рада сприяння єдності християн.

В посібнику, приготованому на цьогорічний Тиждень молитов, укладачі звертають увагу на те, що Карибський регіон – це складна дійсність як з огляду на географічний аспект, що включає материкові терени й острови, так і з огляду на мозаїку різних етнічних, мовних та релігійних традицій. Розмаїтою є також політична дійсність, охоплюючи різні системи управління: від колоніальної залежності до національних республік. Регіон глибоко позначений століттями колоніального визискування, нищення тубільних народів, работоргівлею.

Сьогодні християни Карибського регіону, приналежні до різних традицій, вбачають Божу руку в тому, що покладено край рабству, а досвід спасенного діла Господа Бога, Який приносить визволення, вважають засівом єдності. Тому й обрали темою Тижня молитов за єдність подячну пісню Мойсея та Міріам, якою вони прославили Господа після втечі Вибраного народу з єгипетської неволі й чудесного переходу через Червоне море.

Молитва у Мукачівському соборі розпочалась чудовою музикою на славу Божу у виконанні дуету – Сергій Добош та Євген Мусієць. З привітанням всіх гостей звернувся настоятель храму о. Роман Шнеп. Далі хід молитви очолив єпископ-ординарій Антал Майнек, адже це проходило у кафедральному храмі Римсько-католицької Церкви, де він служить. Духовна рада розділила кожен етап молитви між представниками різних Церков.

«Розподіл завдань між головними служителями полягає у заповіді: люби ближнього як самого себе, а ми в духовній раді приймаємо її як люби Церкву ближнього як свою», – прокоментував о. Антон Конєчний. Проповідником був вибраний єпископ Василь Райчинець, котрий широко розгорнув тему з актуальної потреби будувати мир, що бере свій початок у людському серці та виявляється у ставленні до іншої людини.

Тексти читань пролунали українською та угорською мовою, а псалом був заспіваний словацькою. Нехай Господь прийме намагання будувати єдність, як молилися цього дня: «Господи, Смиренно благаємо, заради Твоєї благодаті, нехай церкви по всьому світу стануть знаряддям Твого миру. Нехай святиться і прославляється ім’я Твоє, через їх спільну дію, як посланців Твого зцілення і примиряючої любові посеред розділених людей.»

Під час Богослужіння спів семінаристів греко-католицької семінарії чергувався зі співом латинським, а після благословення на завершення співав екуменічний хор.

У соціальній мережі фейсбук від Відділу інформаційно-аналітичних комплексів виконавчого комітету Мукачівської міської ради написав Іван Лендєл: «Власне, хто, як не духовенство ?! Хто, як не найповажніша частина суспільства повинні власним прикладом вести громаду, місто, край та країну до миру, злагоди та любові ?!

Дійсно, духовне єднання це потужний крок до омріяної єдності, якої нам так бракує останнім часом і відсутність якої спричинила стільки страждань кожному, хто вболіває за нашу країну та її народ.»

Тетяна Решетар