Збагачення духовними калоріями

Плекати спогади яскравого літа із скарбнички почуттів, від якої пахне стислим часом, серпневим сонцем – часом буває так солодко… Особливо тоді, коли разом із цими спогадами змінюємо своє життя і наповнюємо його новими духовними вітамінами.

Наша історія зі смаком розпочалася так…

Найкращою дорогою – є дорога вперед! Кожен крок має важливе значення. І так сталося з нами – молоддю м. Мукачево, с. Кольчино та Словаччини, – яка поїхала збагатитися духовними калоріями до м. Київ. Коли ми були всі разом – то завжди було веселіше. Такі всі різні – і такі всі справжні. Ми жили на вулиці щастя – у місці, де всі знають цінності в житті – у домініканців – це був “санаторій для душі і тіла”, де ми отримали тілесне і духовне оздоровлення. І тут раді всім.

Щодня у нас була Служба Божа; ранкові та вечірні молитви; конференції, під час яких було нам відкрито багатство Біблійних текстів; молитва Розарію; релігійні сценки; навчання із виготовлення свічок та Розаріїв, у чому нам допомагала с. Марія; виготовлення фотоколажів на тему “Покаяння”; пізнавальні прогулянки храмами столиці; прогулянка до відкритого музею народної архітектури, де ми побачили, які були церкви і будинки різних регіонів України у ХVІІІ – ХІХ ст.; прогулянка річкою Дніпро на кораблі; купання. Нашим духовним провідником був о. Сворад. Тут між нами відкрилася лабораторія для талантів. Духовна краса нас огорнула і ми, ніби сиділи в калейдоскопі, який постійно змінював свої візерунки. Ми відкрили в серці ще більше простору для Бога і отримали найкраще – ще більше любові. І з’явилося у нас внутрішнє сяйво. І ми нібито «не літали, а крила мали». Ми були всі в одній темі. Ми перебували в любові, яка є джерелом сил – і ми бачили цю любов у кожному слові, у кожній деталі… Багато зворушилося у наших серцях. Спільна мрія для всіх здійснилася.

Ось так із року в рік ми з нетерпінням чекаємо ці канікули, які вже досягли міжнародного рівня.

Велика подяка о. Свораду і с. Марії за організацію такого виїзду, за прекрасно проведений час. За це все ми послали Богові незліченну кількість гігабайтів слів подяки, радості та посмішок.

І ще. Собі від себе і Вам від мене: «…І по сходах до неба (духовного зростання) вектор у відносинах повинен бути направлений до Бога. Тому що кожного із нас чекає у майбутньому свій духовний депозит і свій духовний пенсійний фонд. Спробуйте… і відчуєте всі відтінки найкращого в середині Вас – духовний смак – час насолоди у Ваших серцях».

Довганич Вікторія