Свідоцтво із нічних чувань

Дуже багато разів я брав участь в чуванні. Двох однакових ніколи не було. Були такі, після яких не хотілося спати, але були й такі, коли вже дуже чекав закінчення. Це, останнє, про яке хочу розповісти було зовсім іншим. Але почнімо все спочатку.

Була п’ятниця, 8 вересня, і в мене був досить поганий настрій, багато не вирішених проблем, багато запитань, на які не міг дати відповідь. Тому знаючи, що в каплиці буде чування подумав про те, що піду, але на короткий час. Ще ввечері хотів говорити з о. Євгеном, але на жаль, чи можливо навпаки, наша розмова не склалася. Вже йдучи з парафії у голові промайнула така думка про те, що добре було б піти, і цю ніч посвятити Ісусу, і просити Його про допомогу. І я пішов, з тим наміром, що пробуду всю ніч.

Скажу чесно, перші 15-20 хвилин були дуже важкими, чумусь хотілося плакати. Але пізніше все змінилося. Щось сталося, не можу пояснити що саме. Коли все передав Йому, і просив Його про допомогу, Він дав мир у серці. Я зміг радіти таким речам, які до того навіювали смуток. Ісус дав зрозуміти, що мені і не потрібно всього вирішувати, і знати відповіді на всі питання. Від мене вимагаються тільки дві речі: терпеливість і довіритися Йому повністю. Він дав зрозуміти, що час все розставить по своїм місцям. Коли я це зрозумів, настав мир, якого до того часу я не відчував. Я навчився радіти тому, що маю. Там, серед людей, я відчув присутність Бога та Його Любов. Я знаю, що це відчуття можливо зміниться, буденна суєта і біганина сховають його, але я завжди маю можливість повернутися до Нього, прийти до Нього і відчути Його присутність знов і знов.

Йосип Рогожан