Не бійтеся, приходьте на реколекції

Свідчення учасниці, яка взяла участь у реколекціях зцілення після аборту:

«Хочу поділитися тим, що я пережила і як досвідчила Божу любов завдяки реколекціям, які відбулися у м. Вінниця – для жінок, у яких був аборт.

Я з дитинства ходила до костелу, вихована у католицькій сім’ї і т.д.

Але сталося те, що сталося –  я згрішила і дуже грішна, я – вбивця, як той грішник на хресті, що був поряд Ісуса.

Це було давно, в молодому віці: не розуміла, соромилася, безвихідь…

Але – незнання закону, не знімає відповідальності. Я зразу ж і сповідалася  з гріха аборту (коли до мене дійшло, що накоїла), але душевного спокою не мала. На протязі свого життя неодноразово я ще сповідалася з гріха вбивства і відпусти теж жертвувала в цьому намірі. Я вірила, що Господь пробачить. Мені після сповіді було легше і я розуміла, що легше тому, що цей тягар забрав Господь і допомагає мені нести. Господь мені пробачив, але я собі пробачити не могла і мені було важко… Роки йдуть… все ближче до вічності… Потім – онкохвороба, операція по гінекології (видалили все, опромінення, зарядки і т.д.).

2  місяці  у Вінницькій онкології. Нормальні люди через 7 днів додому, а я 2 місяці. Все своє терпіння я жертвувала за гріх аборту. Нарікати і в голову не приходило. Навпаки, я в душі раділа, що хоч трошки відпокутую свій гріх. Я завжди молилася. Не було страху ні перед операцією, ні під час усього терпіння. Жінки деякі помирали у лікарні після операції, деякі – вдома через деякий час. Я ще півроку не могла оклигати (хоч би ходити і перевертатися на ліжку). Одним словом, я вижила. «Господь не хоче смерті грішника, а його навернення і покаяння».

Я дожила до року Божого Милосердя. Почувши, що в цей рік Господь пробачає гріх аборту, я знову сповідалася з цього гріха. А коли Господь через святу  Марію дав мені почути, що є такі реколекції, то я подумала, чому не скористатися. Це – шанс. Це тому я до цих пір жива, бо Господь мене любить, бо Господь кличе, чекає на мене.

І я вирішила, що щоб не сталося, все одно поїду!

І була дуже серйозна перешкода за пару днів перед виїздом, але Господь втихомирив цю бурю.

Ці реколекції для мене – як ота квітка, яку багато років вирощують, а вона розквітає раз в житті і в одну мить – «не пропусти» – і вона розквітла.

Це була бомба повільної дії, яка не руйнує, а зцілює. Всього пару днів – і результат… Ні, це зразу не відчуєш, це не магія, не пігулка якась, це приходить поволі…

Зараз минув місяць, і я тільки зараз можу це сказати, поділитися цими відчуттями. Це свобода жити далі, це можливість дихати на повні груди. Це ще раз я досвідчила, що Господь мене любить і Він мене пробачив і допоміг мені самій собі пробачити. Тепер я можу спокійно зустрітися із Милосердним Господом у вічності. Тепер я знаю, що зробила все, що я могла зробити, і я щаслива!

Хочу сказати всім жінкам:  не бійтеся, приходьте на реколекції!

Це неможливо передати словами. Це треба пережити. Це велике Милосердя Боже! Це такий Божий дар, яким треба скористатися – не бійся!  На ці реколекції  можна потрапити тільки раз.

Цим можуть скористатися не тільки і жінки, які добровільно пішли на аборт, а й ті, які втратили дитину по необережності чи легковажності лікаря, а зараз картають себе.

Прийди, не бійся, ти не сама. Господь з тобою. Він чекає на тебе.  Ти не будеш сама. За тебе молитимуться багато людей. А це велика сила.

Дякую всім людям, які молилися за мене. Нехай Милосердний Господь винагородить Вашу  працю, щедро обдарує всіма благодатями. Дякую!»