Подяка за Рік св. Мартина

У Мукачівській дієцезії завершився Рік св. Мартина урочистою месою у день його спомину. Очолив урочистість архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, Голова конференції єпископів України.

На початку Меси настоятель кафедрального собору о. Роман Шнеп привітав усіх присутніх священиків, сестер-монахинь, дипломатичний корпус Угорщини, котрий був представлений двома Держсекретарями угорського уряду та  Генеральними консулами з Ужгороду і Берегова, міську владу в особі мера міста Андрія Балогу та його помічників, єпископа-помічника Грекокатолицької Церкви владику Ніла, єпископа-ординарія Антала Майнека та архієпископа Мечислава.

Своєрідним колоритом Закарпаття є багато національність, тому Урочиста Меса велась на латині. Літургія Слова максимально охопила мови різних парафій нашої дієцезії – угорську, українську, словацьку і німецьку. Завдяки прямій трансляції через інтернет та українське і угорське Радіо Марія до Служби Божої могли приєднатись учасники зі всієї України та Угорщини. Саме тому проповідь та інші звернення настоятеля і єпископів лунали на обох мовах.

У проповіді архієпископ підкреслив, що Церква в Україні у цьому році відзначає два Ювілеї – 25-ту річницю  відновлення її структур та 15-ту річницю візиту святого папи Йоапа Павла ІІ. Зокрема він сказав: «Обидва ювілеї для нас є нагодою для вдячності Богові за дар свободи, відновлення після переслідування, яке зносила Католицька Церква від комуністичної влади.» Голова конференції єпископів пригадав, що Церква проголошувала правду і таким чином не пасувала тим цінностям, які несла з собою нова влада, що попирала загальнолюдські цінності, свободу, що проявилося, наприклад, у будуванні совєтських таборів» .

«Сьогодні, коли ми збираємося у каферальному соборі в Мукачеві, святкуючи свято його покровителя – св. Мартина, як же не дякувати за те, що 25 років тому на українській землі з волі Йоана Павла ІІ з’явилися перші єпископи і розпочали роботу з відновлення обличчя Церкви. Це вони розпочали піднесення Церкви з неволі… Наша вдячність – семінаріям, які вивчили стількох священиків для вашої Церкви: зі Словаччини, Угорщини, які прислали пастирів. Дякуємо за всіх богопосвячених, хто відгукнувся на запрошення й приїхав працювати тут. Дякуємо також покликаним з української землі,» – сказав архієпископ. Згадав він також і багатьох вірян, що зберігали віру предків і завершив проповідь словами повчання св. Йоана Павла ІІ, які були сказані під час візиту в Україну у 2001 р. на летовищі Чайка до духовенства, щоб надалі служили і вели народ, до молоді, щоб не втрачали надії та ентузіазму, до батьків, щоб давали дітям гідний приклад та з любов’ю виховували. «Це заповіт для нас,» – підсумував архієпископ Мечислав Мокшицький.

Наприкінці Служби Божої був зачитаний лист, надісланий Апостольським Нунцієм в Україні архиєпископом Клаудіо Ґуджеротті. Він написав:

«На жаль, я не можу бути присутній фізично, але духовно єднаюся з вами і возношу молитви до Милосердного Бога за заступництвом св. Мартина.

Святий Мартин — паломник на цій землі — має бути для нас прикладом, особливо для вас, мешканців Закарпаття. Він народився на території сьогоднішньої Угорщини, перебрався до Італії, потім до Франції. Всюди у своєму ставленні був батьком і братом людей, у любові зі щедрістю. Необхідно, щоб ваша дієцезія була садом, де зустрічаються різні культури. В Церкві ніхто не є чужинцем, бо насправді то всі ми — чужинці на цій землі, бо наша істинна батьківщина — в Небі.
Святий Мартин відзначався особливою уважністю до бідних. Він своїм життям став Божою ніжністю до інших та людиною милосердя. Конкретним жестом віддання половини свого плаща бідному він прислужився самому Христу. Зробив це, ще будучи військовим. Потім повністю полишив в службу, щоб нести всім мир.
Сьогодні в Україні війна продовжує сіяти смерть, страждання й бідність. Ми як християни маємо бути тими, хто робить усе, щоб мир запанував серед людей, а передусім у кожному серці. Такого свідчення потребує від нас наша земля, наша батьківщина. Щоб не було не тільки тих, кому бракує одягу, але й спраглих теплоти серця, простягнутої руки допомоги.
Папа послав мене до вас, аби я просив, щоб ви були вірними послідовниками свого святого покровителя. Така доброта може змінити світ — і напевно змінить ваші життя. Папа Франциск просить: дивіть у мирі, не сваріться через відмінності у мові, національності чи культурі. Якби ми всі були однакові, який монотонний був би це світ! Дайте частину вашого плаща тим, хто відрізняється від вас, як дар того, ким є ви, — і світ стане кращим. Від імені папи Франциска уділяю вам пастирського благословення».

Після цього єпископ-ординарій Антал Майнек вручив нагороди св. Мартина, що вручається у двох категоріях «Pro Fide» i “Pro Caritate” (за харитативне служіння). Настоятель парафії у Косино о. Йосип Яцко представив Котко Єлизавету, котра багато років веде катехизацію, а також тепер є куратором парафії. Вона отримала нагороду св. Мартина «Pro Fide» (за віру). Далі настоятель з м. Тячів о. Андрій Кващук також на двох мовах представив номінанта на другу нагороду. Ним став Гор Йожеф старший з Вишкова, який з 1994 року брав активну участь у харитативних справах громади, а також у започаткуванні та підтриманні ромської місії у селі, також допомагав під час паводків, а на сьогодні очолює Карітас у Вишкові.

Далі єпископ Антал сказав, що під час цього року святого Мартина відбулося паломництво реліквій святого по всіх парафіях дієцезії, де вірні молились за його заступництвом. А повертаючись до сьогоднішнього свята, наголосив, що такого радіо та відео поєднання України та Угорщини через пряму трансляцію ще не було в історії. Завершив свою коротку промову єпископ-ординарій подякою скульптору Петру Матлу, який створив статую святого єпископа Мартина з убогим.

Свято доповнилось також подарунками. Архиєпископ Мокшицький, який колись був особистим секретарем Йоана Павла ІІ, подарував храму орнат святого Папи, що є реліквією другого ступеня. «Думаю, він з нами тут є, і буде присутній щодня», — сказав архиєпископ Мечислав.

Завершилась святкова меса урочистим благословенням реліквіями святого Мартина. Після цього відбулося урочисте посвячення статуї святого на подвір’ї храму. Біля пам’ятника слово було надано представнику уряду Угорщини держсекретарю др. Латорцаі Чобо, який сказав: «Уряд Угорщини радіє з того, що може допомагати потребуючим. А потребуючі є всюди. Є такі люди і в Україні, і конкретно тут у Мукачеві. Ми раді, що кафедральний храм, ще буде мати і статую святого Мартина!»

Кафедральний собор ще довго не покидали люди. Вистроїлась навіть черга до вшанування реліквій святого єпископа Мартина.

Ввечері цього ж дня відбувся екуменічний молебен за заступництвом св. Мартина, у якому взяли участь представники різних конфесій. Опісля була вистава про св. Мартина, підготована парафіяльною молоддю зі Сваляви на чолі з Сільвікою Ладані, які приїхали з о. Томашем Коза та с. Анастасією. Власне цим почались святкування днів святого Мартина у місті. Адже святий єпископ є покровителем не тільки дієцезії, але також самого міста Мукачева.

Тетяна Решетар

[imagesizer path=”images/stories/11.11.2016″ width=”150″ class=”imgsizer”]