“Томі Нікс – це я коли не мовчу, коли маю що сказати!”

“Томі Нікс – це я коли не мовчу, коли маю що сказати!”

Нещодавно у місті Сваляві відбулася щорічна зустріч молоді під назвою “Реанімація Серця”. Гостями цього заходу була молодь з різних куточків Закарпаття, а саме представники: Сваляви, Мукачева, Хуста, Бродів, Перечина, Виноградова, Великого Березного, Неліпина, Довгого, Оноківців, Грабівниці та Тур’я Ремети.

Зустріч була дуже цікавою. Організатори постаралися, щоб ця подія пройшла на належному рівні. Програма була насичена різними конкурсами та веселими іграми. На Святих Месах мудрі та повчальні проповіді дали нам привід для роздумів над нашим життям та вчинками.

Також хочеться відмітити концерт молодого та талановитого виконавця християнської реп музики, який виконує пісні під псевдонімом TomyNix. Саме він написав гімн, присвячений цьому заходу під назвою “Реанімація Серця”. TomyNix – це молодий юнак, який, не дивлячись на свій вік, пройшов багато життєвих випробувань. У дитинстві його покинув батько. Не так давно померла найрідніша людина – мама. Він залишився жити з бабусею. Та, не дивлячись на життєві труднощі, нелегка доля його не зламала. Він знайшов вихід своїм емоціям та переживанням у творчості. Томі Нікс є автором мудрих пісень з глибоким змістом. Спробуємо ближче з ним познайомитися.

– Розкажи трішки про себе. Скільки тобі років? Де народився? Де тепер живеш?
– Мене звати Філіп. Мені 22 роки. Я народився у мальовничому місті Сваляві, де зараз і проживаю.

– Як давно ти почав займатися музикою?
– Музику я любив слухати з самого дитинства. Пам’ятаю, мама завжди говорила, що її дивує те, що пісні я набагато краще запам’ятовував, ніж вірші. Писати пісні почав десь у 15-16 років. З тих пір ми з музикою нерозлучні. Творчість мені багато в чому допомагає, дає змогу для самовираження, а я, в свою чергу, стараюся віддячувати Богу за подарований талант своїми піснями.

– Ти виконуєш пісні під іменем Томі Нікс. Розкажи, чому ти вибрав саме цей псевдонім?
– У мене були труднощі з вибором псевдоніму. Я багато роздумував. Придумав безліч варіантів, які, начебто, на перший погляд, підходили мені, але обґрунтувавши їх, я зрозумів, що це не зовсім моє. Багато з ким радився, під яким іменем мені краще презентувати свою творчість слухачам, але конкретних відповідей не отримав. Доки мій хороший друг і наставник – реп виконавець Dee-M-Dee не сказав, що воно саме до тебе прийде і ти відчуєш, що це дійсно твоє друге ім’я. На рахунок мого остаточного вибору з псевдонімом Томі Нікс можу сказати, що це була випадковість, тому що раніше у моєму житті не було нічого пов’язаного з цією назвою. В один чудовий день, коли я був вільний від роботи та домашнього клопоту, вирішив подивитися художній фільм. Головного героя цього фільму звали Томмі Нікс (англ. Tommy Nix). Я не буду багато говорити про сюжет фільму, але виділю декілька фактів, які зіграли ключову роль у моєму виборі. У цілому головний герой був виражений далеко не з найкращої сторони, тому що ним володіло почуття помсти. Він досягнув того, чого хотів, отримавши полегшення. Але я побачив у цій людині щось інше, щось особливе, приховане у глибині його серця і це зачепило мене. Я спробував уявити ТомміНікса з добрими намірами і замінив почуття помсти на досягнення справедливості. Цей варіант справедливого хлопця, якого я сам собі вигадав, був мені більш до душі, і я відчув, що це моє. Вирішивши трохи змінити ім’я головного героя, я навмисне допустив граматичну помилку, зупинившись саме на цьому варіанті. Тому творчу частину мого єства представляє TomyNix. Простіше кажучи, Томі Нікс – це я, коли не мовчу, коли маю що сказати!

– У своїй творчості ти торкаєшся багатьох проблем сьогодення. Я бачу, що твої пісні слухає як молоде, так і доросле покоління. Музика, яку ти твориш, подобається людям, яким вже за 50-60 років, не дивлячись на те, що насамперед це молодіжний напрямок мистецтва. Що вплинуло на твій світогляд і сформувало його? Чому не виконуєш пісні про дівчат, легкі гроші та машини, як це тепер модно серед молоді?
– Кожна людина несе за собою відповідну місію – свій хрест. Ми маємо певні обов’язки, які на нас покладає Господь. Він вірить, що ми витримаємо і дійдемо до кінця. Але чи віримо ми в це? Думаю, кожен має задати собі таке питання. У сучасному суспільстві зараз дуже бракує віри. Багато хто старається зробити легшим свій хрест, не вірячи в те, що Господь не дав би нам того, чого ми не змогли би понести. Я не став винятком у цій ситуації, тому що ніколи не думав, що буду вести християнський спосіб життя. Мене, можна сказати, силоміць змусили відвідувати уроки катехизи. І зараз скажу чесно, не жалію про те, що мені дали той поштовх, який змінив мої життєві погляди. Всі мінуси, які я собі нав’язував, почав об’єднувати і отримав велику кількість плюсів. Сучасний світ не є поганий – він прекрасний, варто просто відкрити очі і побачити його у всій красі: моральну та духовну сторону, а не звертати всю свою увагу на матеріальні цінності. Весь негатив, який з кожним днем все більше накопичується і виривається назовні, це ознаки людської безвідповідальності, лицемірства та егоїзму. Я дуже люблю спостерігати за поведінкою людей. Погляд часто видає душевний стан. Зараз всім бракує грошей, але яка би не була заробітна плата, її все рівно буде мало. Більша частина суспільства все зводить до матеріальних цінностей. Так, за них можна купити багато чого, але ніяк не щирість. У своїх піснях я описую різні життєві ситуації, які пов’язані зі мною та з тим, що мене оточує. Пишу про те, що пережив сам чи переживаю. Я стараюся говорити лише правду і бути щирим. Думаю, треба ставитися до ближніх так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.

– Гарна відповідь! Добре, якщо б кожен так розмірковував. Нажаль, у сучасному світі таких людей не вистачає. В одній із нових, але поки що незаписаних пісень, які мені пощастило почути, ти кажеш, цитую: “Мене залишив тато, та я знайшов Отця”. Прокоментуй, будь ласка, ці слова.
– Коли мені виповнилося майже 15 років, мій батько залишив нас з мамою. Хоч у мене з ним не були занадто теплі стосунки, та все рівно було важко. Не маю наміру засуджувати свого батька. Кожен сам несе відповідальність за свої вчинки. Це прикро, але в цьому я зумів знайти свою позитивну сторону, адже до мене проявляє свою могутність і опіку Небесний Отець, який практично у всьому замінив мені мого земного батька. Він завжди дає відповідь на поставлені питання та право вибору, тим самим вчить мене розрізняти, що є добре, а що погане. Я багато в чому завдячую саме Йому.

– Хто для тебе є прикладом у житті? Звідки черпаєш мотивацію?
– Є невелика кількість людей, з яких можна взяти приклад. Основні риси характеру, які мені подобаються в них, це справедливість та чесність. Я не буду називати вам поіменно кожного, бо в моєму списку їх багато. Цих осіб я об’єднав в один образ – це всім відомий герой коміксів та фільмів Капітан Америка, у якого яскраво виражені вище наведені риси характеру. Також прикладом для мотивації для мене є всесвітньо відома людина, яка вірила у свою ідею навіть тоді, коли інші зневірилися в ньому. Це був засновник відомого бренду спортивного взуття та одягу- Адольф Даслер. Його компанія називається Adidas. Він мріяв про те, щоб його взуття носили всі відомі спортсмени у світі. Хоча його ідеї спочатку не сприймали серйозно, Адольф впевнено йшов до своєї мети. Як результат, спортсмени, які були екіпіровані в Adidas, здобули найбільшу кількість нагород на олімпійських іграх.

– Ти написав своєрідний гімн, присвячений цьогорічній зустрічі молоді в Сваляві. Розкажи, як виникла ця ідея. Пісня, до речі, вийшла дійсно гарною.
– Свалявська християнська молодь завжди виділялася особливими креативними ідеями. Мета кожної щорічної зустрічі це не тільки тілесний чи духовний відпочинок, але й час, коли ми маємо можливість всі разом подякувати Господу за те, що Він для нас робить,що дає нам можливість бачитися, нехай і не так часто, але під Його впливом кожен такий захід ще більше нас об’єднує і формує у велику християнську родину. Нам хотілося, щоб ця зустріч, як і п’ять попередніх, також чимось запам’яталася. Тому на одній з підготовчих репетицій мені запропонували написати пісню-гімн. Звичайно, що я погодився з такою пропозицією і в свою чергу, крім гімну я схотів виконати ще декілька своїх пісень. Наша молодь, отець Томаш та сестра Анастасія підтримали мою ідею, за що їм велика подяка. Вони виявили свою доброту у відношенні до мене, не проявили байдужість до моєї творчості і показали, що коли ми разом – ми непереможні!

– Наскільки я знаю, музика – це не дешеве заняття, особливо в теперішній, скрутний час. Звідки ти береш гроші на реалізацію своїх творчих ідей? Адже запис на студії, робота з музикальними продюсерами коштують немало. Чи допомагає тобі хтось?
– Нажаль, для того, щоб розвивати творчість недостатньо одного мого бажання. Фінансова сторона відіграє велику роль. Я працюю і регулярно відкладаю частину зароблених коштів на досягнення поставлених цілей. Так як живу один з бабусею, то не маю можливості повністю витрачати гроші на свої потреби, тому що маю певні домашні обов’язки. А бабусиної пенсії ледь вистачає на прожиття. На даний момент я зосереджений на створенні домашньої студії для повноцінної роботи над піснями. Мій друг нещодавно зробив мені великий подарунок. Він придбав для моєї студії зовнішню звукову карту, конденсатний мікрофон, а також моніторні навушники.  З їх допомогою я зможу записувати вокал. Зараз збираю кошти на комп’ютер, який має відповідні системні характеристики для роботи, ну і, звичайно, треба спеціальні ізоляційні матеріали та безліч іншого.

– Ти пробував знайти спонсорів, які би тебе підтримали і допомогли? Розкажи про свої плани з організацією студії звукозапису?
– Чесно кажучи, яка би не була в мене скрутна ситуація, я стараюся самостійно з неї виходити. На даний момент фінансової підтримки не маю. Щодо спонсорів, я поки що ні до кого не звертався. Студію планую зробити не тільки для особистого користування, а й для того, щоб інші, такі як я, змогли розвивати свою творчість. Адже є багато талановитих людей, які просто не мають можливості і підтримки. Згадую себе в підлітковому віці, коли смертельно захворіла мама, тато не витримав і залишив сім’ю, а за навчання у коледжі треба було платити. Я не впадав у відчай, бо розумів, що несу відповідальність за сім’ю. Ніколи не жаліюсь на життя, а навпаки скільки б воно не приносило мені сюрпризів, ще більше його люблю. Я міг би почати шукати розраду від проблем, вживаючи алкоголь та наркотики, особливо тоді, коли померла мама, та я знайшов полегшення, займаючись музикою. Тому маю намір та бажання допомагати іншим, які пережили важкий період свого життя, адаптуватися і йти далі. Адже музика – найкращі ліки від душевного болю.

– Мені подобається те, що життєві випробування тебе не зламали, що в тебе є ціль у житті. Бажаю тобі успіху в справах! Тепер хочу тобі задати особисте питання. Твоя пісня “Для Мами” настільки емоційна, що нікого не може залишити байдужим. Це слова, які пронизують серце. Я розумію, що це нелегко, але все ж розкажи її історію.
– Коли я сказав своїй мамі, що хочу займатися музикою і розвиватися в цьому напрямку, то вона не була в захваті від моїх намірів, допоки не побачила результат, коли я записав свої перші пісні. З тих пір вона часто просила мене, щоб я написав пісню для неї. Майже кожен раз, коли вона чула мої пісні, нагадувала мені про це. Я виконав її прохання, але не так, як планував. Моя мама була дуже доброю людиною, з великим серцем! Вона ніколи нікому не відмовляла у проханнях, а навпаки безкорисливо допомагала іншим. Завжди була позитивною зовні, але в її очах часто відображався душевний, внутрішній біль, який вона відчувала. Мама була смертельно хвора. Пережила декілька операцій. Вона боролася з своєю хворобою на протязі семи років, бо дуже хотіла жити й допомогти мені стати на ноги, так як батько нас покинув. Я до кінця вірив у те, що мама вилікується і все буде як і раніше. Мені дуже прикро, що я так мало проводив з нею часу, що багато чого не встиг їй сказати, і за те, що рідко говорив мамі, що люблю її. Та незважаючи ні на що, вона віддавала мені свою любов максимально наскільки це було можливо. Півтори роки тому мама померла. Втративши найріднішу для мене людину, я багато чого зрозумів. Насамперед наскільки важко бути батьками. Ми думаємо, що вони нас не розуміють і часто конфліктуємо, але це зовсім не так. Так зване “непорозуміння” – це прояв турботи і великої батьківської любові. В пісні “Для Мами” я написав про те, що не встиг їй сказати при житті. Це мій своєрідний діалог з Мамою. Кожне виконання цієї пісні є дуже важким для мене. Я ніколи не репетирую її в голос. Але коли виступаю з цією піснею, то відчуваю присутність мами. Я знаю, що вона бачить і чує мене. Ці почуття важко описати, тому цю пісню не достатньо просто слухати, її потрібно відчувати.

– Дякую тобі за відверту відповідь. Дійсно, ми мало замислюємося над тим, що наші батьки не вічні. Часто поводимося неправильно, потім про це жаліємо. Особливо в молодому віці, коли багато чого робимо не контролюючи свої емоції. Ніхто не знає, скільки кому відведено жити на цьому світі, тому не будьте жадібними на теплі слова, та гарні вчинки до своїх батьків та ближніх.
Останнє питання, яке хочу тобі задати, що би ти порадив та побажав молоді, яка тільки починає шукати свою дорогу у житті?
– Якщо вибрали свою мету – ідіть вперто до кінця. Навіть коли у вас ніхто не вірить і не підтримує. Якщо ви відчуваєте, що це ваше, то реалізуйте свої мрії. І неважливо, ким ви хочете стати, головне завжди залишатися людиною. Не думайте про те, який прибуток дасть вам улюблена справа. Цінуйте та розвивайте в собі моральні цінності. Мораль завжди на голову вище матеріального блага. Ваше майбутнє залежить від вас! Дбайте про себе та допомагайте іншим. Немає неможливого, можна досягнути будь-чого, варто тільки захотіти і прикласти до цього зусилля!

– Дякую тобі за цікаву розмову. Бажаю, щоб здійснилися всі твої мрії!
Також хочу подякувати всім організаторам цьогорічної зустрічі молоді під назвою “Реанімація Серця” в місті Сваляві. Надіюсь, що ця чудова традиція буде продовжуватись і ми ще не раз зустрінемось разом. Нехай вас Благословить Господь!
Для того, щоб ознайомитися з творчістю Томі Нікса, ви можете знайти його сторінку в соціальній мережі ВКонтакті за адресою: vk.com/tomy_nix

розмову вів Коля К.