Канікули з Богом

Канікули з Богом

Cпогади молоді із с. Фрідєшова та м. Мукачева, які були учасниками Фестивалю радості Анки Колесарової та провели міні – канікули у Словаччині. Побачили Високі Татри, найбільше паломницьке місце на Маріїнській горі в Левочі, насолоджувалися красою готичних храмів та музеїв м. Попрад, м. Кошіце, м. Спішска Нова Вес. Провели час у найбільшому “Аква-Сіті” під Татрами.
За це ми дуже вдячні отцю Свораду та сестрі Марії, які організували цей незабутній табір.

Нема крутішого нічого,
Аніж канікули із Богом,
У радості на Фестивалі
Ми мали дні щасливі, вдалі.
Хто був у Павловцях над Угом,
Щодня новим багатшав другом,
Там пумпа радості відкрилась
Як найщиріша Божа милість.
Футбол і танці, рукоділля,
Серед квітучого довкілля
І словом мудрим обігріті,
Найщасливішими у світі
Ми стали в домчику привітнім,
Раділи дням ласкавим літнім.
Сіяли посмішками лиця,
Здавалося, це просто сниться.
Ми тут були, неначе вдома,
Була солодкою і втома,
Коли долали кілометри
І пішки йшли усі уперто,
Та нагороду щедру мали –
Нас дивні Татри зустрічали
Красою, величчю такою,
Що щастя знов текло рікою
І кожному ставало ясно:
Мов уві сні, нам тут “ужасно”*.
Відкрився нам яскравий приклад
Душі, чистішої за воду.
Вона обрала смерть. Це прикро…
Та не дала гріхові згоду.
Від Колесарової Анки
Тій чистоті нам треба вчитись,
Дала нам приклад бездоганний,
Як чорноті не підкоритись.
Отець Павло – наставник добрий,
Його слова вели за обрій
І горизонти відкривали,
Ми ще світлішими ставали,
Адже “Блаженні милосердні
Зазнають милосердя в Бога”.
Ті десять світлих днів у серпні –
Пізнання нашого дорога.
У серці кожному магнітик,
Що тягнеться у домчик знову.
Як добре жити і радіти,
І мати віру за основу!