Історія душпастирства або могили римсько-католицьких священиків

Останні дні місяця листопада… В особливий спосіб згадуємо померлих. Відвідуємо цвинтарі, похиляємося над могилами родичів, знайомих, запалюємо свічки, кладемо квіти, молимося. У цей час слід також згадати померлих наших священиків, душпастирів, а також і сестер-монахинь… І не тільки згадати і помолитися, але теж поцікавитися могилами, місцями їхнього захоронення. З такою метою я відвідав декілька цвинтарів. Ось на початок, що я знайшов у смт. СЕРЕДНЄ.

 

1
Перед храмом святого Луки, з правої сторони доріжки, є могила другого, довгорічного настоятеля середнянської парафії, отця Ондраша (Андрія) Чімбака.
О. Ондраш народився біля 1786 р. Коли першого місцевого настоятеля, о. Яноша Міхни перевели у Берегово в 1816 року, то з наступного року о. Чімвак став у Середньому парохом і був ним 36 років (найдовше з усіх середнянських настоятелів), аж до своєї смерті, 19 травня 1853. Можливо його могила являється одним з найстаріших  поховань  римсько-католицьких священиків, які збереглися до наших часів у цілій Мукачівській  Дієцезії.

2
Близько до повороту у смт. Середнє з боку Ужгорода, на пагорбі, від 1902 року стоїть римсько-католицька цвинтарна каплиця Всіх Святих, побудована у час, коли четвертим настоятелем середнянської парафії був отець Пал (Павло) Мунчко. Він похоронений близько входу до каплиці з лівого боку. /фото на обкладинці – прим.ред./
О. Пал народився в Ужгороді 6 червня 1836 року. Священиком став 21 вересеня 1861. Перших шість років працював помічним душпастирем  в парафіях: Фелсобаніо, Палоц  і Мароморошсігет, наступних шість – настоятелем у Фелсоремете. Після переведення о. Ондраша (Андрія) Будіша, третього середнянського пароха, в Ужгород у 1873 році о. Мунчко  розпочав 33-річнню працю у Середньому. Помер 8 січня 1906 р.

3
Ще ближче входу до цвинтарної каплиці знаходиться могила отця доктора Йожефа (Йосифа) Товта восьмого настоятеля середнянської парафії.
О. Йожеф, народжений у м. Берегово 12 січня 1903, був  рукоположений у сан священика 28 червня 1925 року.  До 1931 року працював вікарієм в парафіях: Доборуско, Оноківці, Берегово і Мукачево. Згодом став настоятелем парафії Чоп, а в 1936 – Середнього. Був одним з перших римсько-католицьких священиків Закарпаття репресованих радянською владою. Був взятий під варту вже в листопаді 1945. Декілька років був у таборі на сході Сибіру (на Камчатці). Після повернення йому було заборонено перебувати надалі у Закарпатті. Жив він у м. Буськ львівської області і там працював як сторож у дитячому садку. Із жовтня 1953 року виконував обов’язки середнянського пароха. Але у березні 1957 це йому знову заборонили. Надалі жив у Середньому з рідною сестрою та її родиною, а працював як душпастир парафії Довге. 1962 року став настоятелем парафії Оросієво у берегівському районі. А до середнянських парафіян приїжджав священик з Ужгороду або Мукачева. Помер о. Йожеф 24 квітня 1973 року. Є одним з вісімнадцяти священиків  Закарпаття – мучеників за віру; перший етап їх беатифікацийного процесу був розпочатий у нашій дієцезії 3 січня 2006 року.

 о. Рoджeр Мулярчик, OFM