Святий Франциску, молись за нас

25 березня в Урочистість Благовіщеня Господнього у м. Мукачеві відбулося посвячення нового храму у мікрорайоні Бороптелеп. На цю урочисту подію зійшлося чимало угорців, українців, і навіть ромське населення – вірники Римсько-Католицької Церкви. Очолив Службу Божу єпископ-ординарій Антал Майнек. Разом з ним співслужили настоятель собору святого Мартина о. Іштван Погань, вікарій о. Петро Жарковський, о. Мирон Петенко, о. Юрій Сема, о. Маріо Вайнраух OFM з Виноградова, який виголосив проповідь, а також був присутній диякон з Угорщини Ласло Ружо.

На початку Богослужіння єпископ посвятив воду та під чудовий спів покропив нею стіни храму і всіх присутніх.
Свою проповідь о. Маріо розпочав із запитання: «Що таке святість?». Пояснюючи поняття святості проповідник звернувся до всіх присутніх: «Хто з вас святий?». Дуже цікаво, на прикладі текстів Святого Письма, проповідник розказав про очищення у Старому Завіті і сповідальницю – місце, де ми очищаємо наші душі. А очищаючись ми наближаємося до святості, наближаємося до Бога. «Навіть святий Франциск, якого ви вибрали покровителем цього храму, за життя не називав себе святим, хоча оточуючі вже мали його за святого», – продовжив він далі. о. Маріо розповів історію з життя св. Франциска, коли Христос звернувся до юнака словами: «Відбудуй мою Церкву». Будучи звичайною людиною Франциск з Ассізі (Італія) подумав, що йдеться про церкву – храм, в якому він молиться, що знаходився у напівзруйнованому стані. Не тільки в українській, але також в італійській та багатьох інших мовах вживається одне слово «церква» для позначення двох понять: 1) є Церква Вселенська; 2) церква – будова, храм. Тож Ісус Христос, звертаючись до Франциска мав на увазі Вселенську Церкву. Ось уже понад 800 років як послідовники Ісуса Христа та святого Франциска служать по всьому світі. І як сказав о. Маріо, він радіє з того, що належить до францисканського ордену. Далі проповідник заохотив всіх, хто причетний до будівництва цього храму, щоб не загордились з того, що вони дали гроші на будову чи чимось допомогли, щоб не били себе в груди, бо це був Божий замисел. А всі ми покликані Богом або через когось з людей, або Ним особисто.
Напевно вперше діти з Бороптелепу брали участь у такій урочистості. Їхні очі світилися, коли вони несли дари, коли отримували благословення від єпископа.
Після обряду Причастя о. Іштван Погань подякував насамперед Богу, а потім поіменно всім, хто долучився до будівництва, – меценатам з Угорщини, Італії, Польщі, місцевим жителям. Особливо хочеться відзначити, що були жінки, які приходили на це місце щонеділі молитися розарій.
Єпископ-ординарій подякував Богу за думку, щоб збудувати храм, розповів історію як шукали землю під будівництво, як вибирали опікуна храму і як сам Бог скеровував до того, щоб ним став св. Франциск з Ассізі. «А від тепер я буду молитися, щоб вже будувалася жива Церква, як казав у проповіді о. Маріо, ви – люди – жива Церква, яка складається з живих каменів», – сказав єпископ. Він відзначив духовний вклад Катерини Паєрської, яка веде катехизацію з дітьми у циганському таборі. Вже на цій Службі було видно плоди її праці – міністранти-роми гідно виконували свої обов’язки.
Вже з наступної неділі тут будуть відбуватися Богослужіння, які буде вести о. Юрій Сема з неокатехуменальної спільноти. Далі єпископ попросив усіх присутніх після благословення не розходитись, а залишитись на маленьке «агапе», що приготував Карітас, і використали можливість ближче познайомитись, поспілкуватись.
На завершення Урочистості єпископ Антал Майнек уділив всім присутнім благословення святого Франциска.

 Тетяна Решетар

Дивіться також фотогалерею:

[imagesizer path=”images/stories/2014/03/francisc” width=”250″ class=”imgsizer”]