Мрія мого серця збулася
 

Сестра Марія Стругарова (при Хрещенні – Анна) народилася 6 серпня 1936 року у словацькому селі Мелчіце у звичайній побожній родині, де була четвертою дитиною (щоправда, двоє її братів померли маленькими, вижив лише один). Дитинство Анни припало на роки війни, пізніше – на панування комунізму та переслідування Церкви. Попри це, юна дівчина відчувала в серці покликання до монашого життя.
1968 року Анна Стругарова стала сестрою милосердя, прийнявши ім’я Марія. У її випадку вираз “не у вбранні покликання” був повністю виправданий: у підпіллі сестри носили звичайний одяг. Вдягти монаше вбрання с. Марія змогла лише через 13 років.
Своє служіння сестра Марія розпочала в м. Осеку (Чехія) в дитячому будинку для психічнохворих дітей. Потім вона 35 років працювала в будинках для старших священиків у чеських містах Сенограби та Стара-Болеслав. До речі, 1960 року Стара-Болеслав був об’єднаний із містом Брандис-над-Лабем – так утворилося місто Брандіс-над-Лабем-Стара-Болеслав, яке є містом-побратимом Дунаївців на Хмельниччині.
1998 року сестра важко захворіла, а після операції вона пережила клінічну смерть. Сетра Марія не бачила жодного тунелю, лише почула голос: “Хочу, щоб ти ще працювала в Моєму винограднику!” Це була нова відповідь на постійне сердечне прагнення сестри Марії служити нужденним. 19 червня 2003 р. вона розпочала служіння в омріяній місії: настоятелька скерувала сестру Марію на Закарпаття в Україну.
“Нарешті настав цей довгоочікуваний день, коли я перетнула кордон України”, – згадує нині сестра. Вона розпочала активну працю в парафії с. Довге на Іршавщині, провадячи господарство при будинку сестер та при парафіяльному храмі Зіслання Святого Духа. Сам Бог покликав її сюди – і дає сили служити. Глибока й постійна молитва – це те, що й сьогодні дає сестрі сили виконувати важку та виснажливу працю. Молодий дух, невтомне бажання допомогти, активна позиція у житті парафії, ініціативність і небайдужість, чутливість та самовідданість, попри похилий вік і труднощі зі здоров’ям… Скромна й покірна с. Марія щодня жертвує себе Богу для добра ближніх. Але не робить цього голосно, лише зі щирою молитвою.
Божий Дух щедро наділив сестру своїми дарами. Ціла парафія та все село вже багато разів пересвідчилися в цьому, пізнавши її безкорисливу любов і ніжність. Кожну справу і вчинок, який особливо потребує зусиль, вона постійно жертвує Господу за тих, кому необхідна духовна допомога. Велике щастя зустріти на своєму життєвому шляху людину, яка залишає в серці глибокий відбиток завдяки своїй відданості Богу.
Сестра Марія вдячна Богу, що вперше у житті, маючи 70 років, вона пішки з молоддю подолала відстань паломництва Шепетівка-Бердичів.
Дорога сестро!
Для всієї довжанської парафії Ви – неоціненний подарунок Бога, яким Він десять років тому поблагословив усіх нас. Дякуємо за Вашу доброту, за щоденну жертву і молитву, за турботу і любов. З нагоди 45 річчя ваших перших чернечих обітниць прийміть найщиріші вітання. Ми Вас дуже любимо і цінуємо Вашу працю між нами. Нехай Господь поблагословить Вашу місію в Україні й нехай дарує Вам наснагу, терпіння та витривалість у Вашому нелегкому і так потрібному служінні. Ми Вас дуже любимо і щоденно молимося за Вас!
Настоятель храму Зіслання Святого Духа о. Адріан Коваль та парафіяни с. Довге

Віктор Пилип