Зустріч міністрантів у Києві
 

З духовним піднесенням і чудовим настроєм, 6-го травня, міністранти Закарпаття, Буковини та Харкова прибули  до Києва в дім “Божий Дар”, який щиро розпахнув нам свої двері. Сонячний край Закарпаття представляли міністранти римсько-католицьких парафій з Перечина, В. Березного та Т. Ремети на чолі з нашим духовним отцем Миколою Добра СМ. Уже не перший рік ми переступаємо поріг цього дому, але неможливо передати на словах стан душі кожного з нас…
Поблагословивши наш приїзд, директор семінарії о. Анатолій Товкан СМ, запросив всіх нас до спільної молитви, після чого ми були ознайомлені з програмою нашого перебування. Приємною несподіванкою була для нас участь у Божій Службі, яку проводив Львівський Митрополит, Архієпископ Мечислав Мокшицький. Хочеться зазначити, що у київській книгарні “Є” 6 травня, відбулася презентація українського видання книги Архиєпископа, під назвою “Вівторки любив найбільше: розповідь про щоденне життя Йоана Павла ІІ”.
Під вечір, ми всі вирушили на екскурсію в серце нашої столиці – на Хрещатик. Прогулявшись вечірнім Києвом, ми, вже трошки втомлені, але духовно збагачені, повернулися додому.
Другий день перебування в домі “Божий Дар” пройшов не менш цікаво. Семінарист Сергій Павліш провів для нас цікаве заняття-тренінг, на якому повчав нас, міністрантів, тонкощів нашої праці, детально роз’яснював наші обов’язки. Теплі і дружні відносини відчувалися кожної миті, і це не дивно, адже всі ми об’єднані одним – вірою в Бога, а віра – це акт волі, це прийняття істини серцем, це, передусім, Божий дар, дарований нам Отцем Всемогутнім… Пройшовши курс підготовки до конкурсу на право кращого міністранта, ми з великим задоволенням відвідали Київський Аквапарк, де змогли гарно відпочити. Ввечері, прибувши в дім “Божий Дар”, для нас організували приємний відпочинок – пікнік, де ми дружньою родиною мали велику нагоду духовного спілкування. Останній день перебування був для нас відповідальним, адже саме в цей день ми мали відстоювати свої знання. Хочеться поділитися дуже радісним моментом – ми, закарпатці, посіли І почесне місце в конкурсі. Ми переможці!
З радісним настроєм ми зібралися на Службу Божу, яку провів наш земляк о. Владислав Кучак СМ. З великим захопленням ми вслухалися в  слова проповіді директора семінарії о. Анатолія Товкана СМ, який розповів нам про юнака, що прожив занадто коротке життя, але прожив його зі справжньою вірою до Бога. Ще в зовсім юні роки його визнали святим, за його доброту, чесність і справедливість. В кінці служби, о. Анатолій посвятив медальйони, роздав їх міністрантам з проханням “…роздайте їх всім, хто ображається на вас, а як таких нема, то роздайте хорошим людям!!!” Щиро дякуємо Вам, отче, за Боже Слово.
Час зустрічі наближався до кінця, наступила мить розлуки, яка завжди не є приємним моментом. Від усього серця хочеться подякувати організаторам зустрічі директору семінарії о. Анатолію Товкану СМ, семінаристам Василю Зінич, Сергію Павліш, Єжі Гавлюк, Яну Вакульчаку за чудово проведену зустріч міністрантів, за їх прекрасно організовану роботу, за приємний відпочинок, за Боже Слово, з яким ми вирушили в дорогу додому.            
“Нехай наш життєвий шлях буде спільним. Нехай наша молитва буде покірна. Нехай наша любов буде потужна, а наша надія буде більша від усього цього, що цій надії може суперечити” (Йоан Павло ІІ)

Мендель Тиберій